Пащенко С. М. Критерії індивідуалізації лікування хворих на рак молочної залози на основі визначення деяких лектиноспецифічних маркерів пухлини

Дисертація присвячена вивченню можливості підвищення ефективності діагностики та індивідуалізації лікування хворих на рак молочної залози на підставі оцінки профілю лектиноспецифічних вуглеводних детермінант пухлини. Ретроспективні дослідження дозволили встановити, що біологічні особливості пухлини: автономність, темп росту, метастазування, первинна множинність, адгезія та інвазія корелюють із наявністю у пухлині клітин з рецепторами до лектинів. Поява в перші два роки після радикального лікування віддалених метастазів пов’язана з відсутністю у паренхімі і стромі пухлин рецепторів до лектинів SBA, ML, Con A, LCA і PSA. На підставі визначення в пухлині рецепторів до лектинів індивідуалізовано схеми лікування хворих на рак молочної залози. У хворих на РМЗ у стадіях T1с 0M0 і T2N0M0 при відсутності рецепторів до лектинів у паренхімі і стромі пухлини ефективні органозберігаючі операції. У випадках карцином з фенотипом пухлини PNA+, HPA+, SNL+, WGA+, Con A+, PSA+, LCA+ і ML1-, SBA- післяопераційне хіміопроменеве лікування знижувало частоту регіонарних рецидивів. Включення в програму лікування хворих на місцевопоширений рак молочної залози консервативного методу поліпшує результати в тих випадках, коли паренхіма і строма пухлини містять рецептори ML1, SBA, Con A, PSA, LCA