Лазаренко Л. М. Лазаренко Л.М. Роль системи інтерферону в імунопатогенезі папіломавірусної інфекції.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0506U000211

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.09 - Імунологія

18-04-2006

Спеціалізована вчена рада

Д 26.001.14

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Дисертацію присвячено визначенню ролі системи інтерферону в імунопатогенезі папіломавірусної інфекції та асоційованих з нею передпухлинних і пухлинних захворювань шийки матки (доброякісних процесів, цервікальних інтранеоплазій та преінвазивного раку). Встановлено, що прогресування захворювання супроводжувалось глибокою супресією Дисертацію присвячено визначенню ролі системи інтерферону в імунопатогенезі папіломавірусної інфекції та асоційованих з нею передпухлинних і пухлинних захворювань шийки матки (доброякісних процесів, цервікальних інтранеоплазій та преінвазивного раку). Встановлено, що прогресування захворювання супроводжувалось глибокою супресією альфа- та гама-інтерфероногенезу на тлі низького спонтанного синтезу цього цитокіну клітинами периферійної крові та фонових концентрацій сироваткового інтерферону, що асоціювалось з інфікуванням хворих папіломавірусами людини типами високого онкогенного ризику. Дисертацію присвячено визначенню ролі системи інтерферону в імунопатогенезі папіломавірусноїінфекції та асоційованих з нею передпухлинних і пухлинних захворювань шийки матки (доброякісних процесів, цервікальних інтранеоплазій та преінвазивного раку). Встановлено, що прогресування захворювання супроводжувалось глибокою супресією альфа- та гама-інтерфероногенезу на тлі низького спонтанного синтезу цього цитокіну клітинами периферійної крові та фонових концентрацій сироваткового інтерферону, що асоціювалось з інфікуванням хворих папіломавірусами людини типами високого онкогенного ризику. Виявлено кореляційні зв'язки між продукцією інтерферону та іншими показниками імунітету. При папіломавірусній інфекції шийки матки порушувалась продукція фактора некрозу пухлин-альфа, показники гуморального та клітинного імунітету. У випадку рецидивуючого перебігу захворювання у сироватці крові зростав вміст розчинних рецепторів І типу фактора некрозу пухлин-альфа (фактора р55). Обґрунтовано доцільність використання препаратів інтерферону та їх індукторів у комплексному лікуванні хворих. Застосування у комплексному лікуванні препарату рекомбінантного інтерферону-альфа2 (лаферону) або циклоферону призводило до нормалізації процесів інтерфероноутворення та інших показників імунітету. Це супроводжувалось підвищенням клінічної ефективності терапії, що підтверджувалось зниженням частоти рецидивів захворювання.

Файли

Схожі дисертації