Об'єктом дослідження є процес виникнення, розвитку, упередження та усунення кризових явищ на підприємствах аграрної сфери. Метою дисертаційного дослідження є визначення та обґрунтування теоретико-методологічних і організаційних засад антикризового управління та їх інтерпретація в аграрній сфері, а також розробка практичних рекомендацій щодо упередження та подолання кризових явищ. Методи - В процесі дослідження була використана сукупність теоретичних принципів, категорій і наукового інструментарію, методичних підходів до виникнення, розвитку кризових явищ, кризових ситуацій та кризового стану у підприємствах аграрної сфери. При дослідженні кризових явищ у природі, демографії, економіці, техніці, суспільстві використовувались економічні методи: (індуктивний, дедуктивний, аналіз і синтез, ряди динаміки, відносних величин, графічних побудов). Для вирішення методичних положень антикризових заходів у процесі дослідження були застосовані історичний, монографічний, факторний та кореляційно-математичні методи.Локальні методи були використані при аналізі конкретної ситуації, аналогії й екстраполяції, прогнозуванні. При дослідженні механізмів саморегуляції та адаптованості до змін зовнішнього середовища і при розробці системи оціночних показників ефективності діяльності управлінської команди були застосовані соціологічні та емпіричні методи, зокрема: анкетування, опитування, спостереження, порівняння. Новизна - полягає у здійсненні комплексного теоретико-методологічного обґрунтування кризових явищ, кризової ситуації, кризового стану, розробці організаційного-економічного механізму антикризового управління у підприємствах аграрної сфери та практичних рекомендаціях щодо упередження та подолання кризи. Серед найважливіших наукових результатів, отриманих автором, що зумовлюють ступінь та характер новизни дослідження і виносяться на захист, є такі: вперше: виокремлені сутність понять форм кризи: кризове явище, кризова ситуація та кризовий стан, що дозволяє визначити методологічні підходи для вибору критеріальних показників-індикаторів із метою визначення стратегії і тактики антикризового управління в конкретному їх прояві; сформульовано концептуальні положення механізму розгортання кризових явищ на етапах життєвого циклу сільськогосподарського підприємства, обґрунтовані причини їх виникнення, що дає можливість визначити внутрішньогосподарські заходи їх протидії та адаптувати систему до змін зовнішнього середовища; запропоновані теоретико-методологічні підходи до змісту антикризового управління, його принципів і методів діагностики,упередження, нейтралізації та подолання кризових явищ недопущенні справи про банкрутство (мирова угода), виведення підприємства зі стану банкрутства (санація), мінімізації втрат при застосуванні організаційно-правових інструментів банкрутства; обґрунтована доцільність створення системи раннього упередження і реагування у багатогалузевих сільськогосподарських підприємствах та при районних управліннях сільського господарства з метою виявлення негативних тенденцій, проведення своєчасних запобігаючих заходів кризовим явищам, забезпечення їх ефективного фінансового, стратегічного та операцій-ного менеджменту; удосконалено методологічні підходи до: формування критеріальних показників-індикаторів оцінки фінан-сового стану аграрних господарюючих суб'єктів, що розширює можливість оперативно реагувати на зміни їх кумулятивного росту в залежності від часового діапазону при визначенні моделей кризовості; проведення діагностики кризової ситуації та кризового стану з метою теоретичного їх обґрунтування та практичного застосування, що дозволяє вирішувати проблеми антикризового управління; оцінки ефективності управлінської команди за: рівнем професіоналізму та організаційної культури, стабільністю та співвідношенням молодих і досвідчених працівників, стилем роботи лідера та нормою управляємості, економічним і соціальним захистом працівників виробничої сфери, мотивацією праці, фінансовими результатами, діяльністю бригадних рад, які створюють внутрішній механізм саморегуляції системи, що дозволяє побудувати типологію і класифікацію оціночних критеріїв для вирішення теоретико-методологічних та практичних проблем кадрового менеджменту; кадрової політики в умовах упередження, розгортання, нейтралізації та подолання кризових явищ шляхом професійної і психологічної підготовки, перепідготовки, підбору спеціалістів, менеджерів для створення професійного ядра та кризис-груп, які здатні проводити оцінку фінансового стану, вирішувати соціально-економічні проблеми, приймати нестандартні антикризові рішення в умовах фінансового оздоровлення господарюючого суб'єкту; проблеми самозайнятості населення аграрної сфери, які можуть реалізуватися шляхом організації підприємницької діяльності та вести особисте господарство, що передбачає пом'якшення безробіття, збільшує доходи сільської родини, дозволяє в повній мірі використовувати індивідуальні, фізичні та розумові здібності людини; набули подальшого розвитку: теоретичні обґрунтування взаємозв'язку кризових явищ, їх циклічного прояву у природі, демографії, техніці, економіці, науці і політиці, які посилюють регулювання динамічних процесів у агарній сфері; систематизація чинників щодо руйнівних процесів сільсько-господарського виробництва внаслідок: зниження відтворювальної функції землі, недостатнього фінансового, матеріально-технічного забезпечення, недосконалого управління витратами, стрімкого росту безробіття, неврегульованістю і безсистемністю правових, економічних відносин на всіх рівнях управлінської ієрархії, відсутністю програми соціального захисту населення, запобіжним інструментом яких є антикризове управ-ління; обґрунтування антикризового організаційно-економічного механізму, спрямованого на ефективне використання землі, анти-кризовий реінжиніринг, науково-прогнозовану стратегію маркетингу та інноваційно-інвестиційний інструмент ресурсозбереження, страте-гічний, кадровий менеджмент, фінансове оздоровлення, управління ризиками, диверсифікацію аграрного виробництва; яка знаходить своє поширення через організацію багато-галузевого господарства, розвиток підсобних, допоміжних та обслуговуючих галузей у поєднанні з фермерськими та особистими господарствами сільського населення; пропозиції щодо змін до Закону України "Про відновлення плато-спроможності боржника або визнання його банкрутом" (Ст. 44 та Ст. 50), які передбачають єдині підходи до процедури банкрутства сільсько-господарських господарюючих суб'єктів, особливість оцінки основних засобів виробництва, технологію, сезонний та часовий діапазон виробництва сільськогосподарської продукції; теоретичні положення формування механізму державного регулювання кризовими явищами: законодавчого, виконавчого, контролюючого характеру з метою соціального захисту населення та створення умов до "виживання" господарюючих суб'єктів у період кризової ситуації; кваліфікаційно-професійні моделі, навчальні плани, посібники для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з анти-кризового управління в аграрній сфері, що є важливим чинником ефективного менеджменту. Результати досліджень полягають полягають в тому, що використання розроблениху дисертації пропозицій розвиває організаційні та методологічні основи антикризового управління в сільськогосподарських суб'єктів господарювання. Результати дисертаційної роботи впроваджені у практику підприємств та районів Полтавської області, зокрема Зіньківського, Карлівського, Новосанжарського, Решетилівського, Миргородського районів, а також в Агентстві з питань запобігання банкрутству підприємств і організацій, обласних центрах зайнятості. Підготовлений навчальний план, програми підвищення кваліфікації державних службовців, керівників та спеціалістів сільського господарства з питань антикризового управління в АПК (для навчальних закладів післядипломної освіти кадрів агропромислового комплексу України) та навчальний посібник "Антикризове управління в АПК" (у співавторстві, із яких 1, 2, 3, 4, 7, 10, 11, 12 розділи належать автору) для студентів економічних спеціальностей вищих агарних закладів освіти ІІІ - ІV рівня акредитації, які використовується в навчальних закладах України. Галузь - агропромисловевиробництво України.
