Луцан Н. І. Теорія і практика розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку в мовленнєво-ігровій діяльності.

Об’єкт – мовленнєво-ігрова діяльність дітей старшого дошкільного віку. Мета – розробити теоретико-методичні й концептуальні засади розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку, що розкривають закономірності розвитку мовлення з позицій комунікативно-діяльнісного, системного та культурологічного підходів; виявити інтеракцію різних видів діяльності у процесі розвитку зв’язного мовлення; визначити, науково обґрунтувати педагогічні умови, розробити експериментальну методику розвитку зв’язного мовлення дітей в мовленнєво-ігровій діяльності; виявити закономірності та стадії розвитку зв’язного мовлення дітей. Методи - теоретичні, емпіричні, статистичні. Теоретичні результати і новизна - визначено й науково обґрунтовано атрибутивні параметри феноменів „мовленнєво-ігрова діяльність”, „мовленнєво-ігрова компетенція”, введено їх у науковий обіг дошкільної лінгводидактики; - науково обґрунтовано взаємозв’язок (інтеракцію) мовленнєвої, навчально-мовленнєвої, комунікативної та ігрової діяльності на етапі дошкільного дитинства; - визначено, класифіковано й охарактеризовано словесні, вербальні (репродуктивні і творчі) ігри; - виявлено закономірності й стадії розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку в мовленнєво-ігровій діяльності; - уточнено сутність понять „вербальна гра”, „словесна гра”, „ігрова компетенція”; - дістала подальшого розвитку методика навчання дітей рідної мови і розвитку зв’язного мовлення. Практичні результати і новизна - розроблено: систему вербальних ігор, мовленнєво-ігрових вправ і ситуацій, спрямованих на розвиток зв’язного мовлення; спецкурс „Мовленнєво-ігрова діяльність дітей в дошкільному закладі освіти”.Предмет та ступінь впровадження – методика розвитку зв’язного мовлення дітей в мовленнєво-ігровій діяльності. Ефективність впровадження – висока. Галузь – педагогічна, дошкільні навчальні заклади.