Власова О. І. Психологічна структура та чинники розвитку соціальних здібностей

Дисертація є теоретико-прикладниим дослідженням структури, динаміки та чинників розвитку соціальних здібностей в умовах первинної соціалізації. Його цілісний характер забезпечено через послідовну розробку структурної, генетичної та прикладної теорії соціальних здібностей. В межах першої доведена необхідність виділення двох основних сфер розвитку та самореалізації загальних здібностей людини: соціальної і предметної; здійснено узгоджене створення концептуальної, операційної й емпіричної моделей зрілого функціонування системи здібностей, притаманних соціально обдарованій особистості, показано, що цілісна структура соціальних здібностей формується як взаємодія емоційних, мовленнєвих, когнітивних та конативних компонентів реалізації та координації соціальних проявів особистості при керівній ролі механізмів усвідомлення нею себе творчим суб'єктом соціальної життєдіяльності. Генетична теорія розкриває особливості гетерохронного становлення основних підсистем соціальних здібностей особистості, специфіку онтогенетичних ліній розвитку кожної з них. В межах прикладної теорії досліджені такі детермінанти розвитку соціальних здібностей людини як роль особливостей її позиції, родинного, групового та гендерного статусу дитини, установок її батьків, вплив якості та рівня освіти, урбанізації сучасного соціуму.