Тортіка О. О. Алано-болгарське населення Північно-Західної Хазарії в етносоціальному та геополітичному просторі півдня Східної Європи

Об'єкт дослідження – алано-болгарське населення Північно-Західної Хазарії – лісостепового Подоння-Придонеччя, що утворювало в хазарський час певну політичну, етнокультурну та соціальну цілісність. Мета дослідження – проведення історичної реконструкції, створення ймовірної структурної моделі існування особливого етнополітичного анклаву, що входив до складу Хазарського каганату. Методи дослідження – метод індукції, порівняльно-типологічний, картографічний, взаємопов'язані методи критики змісту джерела та порівняльної критики джерел різного походження, ретроспективний та метод історичного моделювання. Практичне значення роботи полягає у використанні отриманих результатів в процесі подальшої розробки проблем, пов'язаних з історією Хазарського каганату, Стародавньої Русі, Візантії, кочових народів Східної Європи. Дані, систематизовані під час критики письмових джерел, можуть використовуватися для складання хрестоматій або антологій. Матеріали дисертації можна застосувати при підготовці університетських курсів «Археології», «Етнології», «Історії Середніх віків». Дисертація присвячена вивченню історичних процесів, що відбувалися наприкінці VII – у третій чверті X ст. у середовищі алано-болгарського населення Північно-Західної Хазарії – в лісостеповому Подонні-Придонеччі. Історія цього регіону розглядається в межах військово-політичної та державної структури Хазарського каганату, а також у тісному зв'язку з існуючою там системою соціально-економічних відносин та торгових шляхів. Зрозуміло, що такий підхід спонукає виділяти ширший контекст історичних та етногенетичних процесів, що відбувалися в Східній Європі в другій половині VII – третій чверті X ст.