Стадник М. М. Трансформація ставлення християнства до науки: релігієзнавчо-філософський аспект.

Дисертація репрезентує дослідження характеру трансформації ставлення християнства до науки. Показано, що з розвитком людства цей процес набув різного вияву та характеру; його трансформаційні основи закладені в ранній період оформлення християнства. У середньовіччі склалось специфічне бачення світу, якому були властиві символізм, умоспоглядання і герменевтика, а становлення західного мислення детермінувалось християнським світобаченням. Новоєвропейський період характеризується ньютоново-картезіанським розмежуванням матерії та свідомості, що наклало відбиток на співвідношення релігійного і наукового бачення світу, які були чітко відокремлені й позначені як не сумісні через різні способи пізнання. У ХХ ст. в науковому світобаченні відбулися зміни, які виявили недосконалість класичної науки, що призвело до формування нової наукової парадигми й вироблення теорій, у суті яких наявна "схожість" з деякими християнськими релігійно-філософськими системами.