Швець В. І. Механізми взаємодії систем регуляції агрегатного стану крові та водно-сольового обміну

Дисертація присвячена з’ясуванню механіз-мів регуляції агрегатного стану крові та водно-сольового обміну за фізіологічних умов та при по-рушеннях функцій проксимального відділу нефрону внаслідок інтоксикації організму хлористими спо-луками кадмію й свинцю з розробкою на основі от-риманих результатів нових методичних підходів до корекції цих порушень з використанням препаратів ненасичених жирних кислот. Установлено, що взаємодія систем регуляції агрегатного стану крові і водно-сольового обміну реалізується через гормональні механізми, які кон-тролюють водно-сольовий гомеостаз. Ефекторною ланкою в механізмах інтеграції систем регуляції аг-регатного стану крові і водно-сольового обміну є нефрон, як структурно-функціональна одиниця ни-рок, тромбоцити і ендотеліоцити, як клітинна осно-ва первинного гемостазу. Інтеграція систем регуляції агрегатного стану крові і водно-сольового обміну здійснюється на трьох рівнях: системному – через секрецію гормонів, органному – через зміни інкреторної діяльності нирок і клітинному – через зміни функціонального стану тромбоцитів та ендотеліоцитів. Фізіологічні зсуви на будь-якому рівні регуляції водно-сольового обміну або агрегат-ного стану крові закономірно індукують відповідну адаптаційно-компенсаторну реакцію з боку іншої системи. У механізмах взаємодії регуляції агрегат-ного стану крові і водно-сольового обміну регуля-торними контурами є ренін-ангіотензинова систе-ма, система АДГ – цАМФ, система ?-ПНП – цГМФ, система L-аргінін – NO та система ейкозаноїдів. Надмірна активація або пригнічення будь-якого контуру регуляції водно-сольового обміну призво-дить до неадекватної реакції з боку системи регуляції агрегатного стану крові. Ушкодження еферентної ланки взаємодії систем регуляції агре-гатного стану крові і водно-сольового обміну здатні призвести до виникнення ланцюгу реакцій, які за-микаються в порочне коло патологічного процесу.