Осетрова О. О. Феномен суїциду в історії західноєвропейської філософії.

Об'єкт - феномен суїциду. Мета - аналіз специфіки історико-філософських суїцидологічних поглядів і теорій, що мають місце у західноєвропейській філософії. Методи - діалектичний, принципи аналізу та синтезу, конкретності істини, сходження від абстрактного до конкретного, взаємозв'язку, співпадіння історичного і логічного, компаративістський, герменевтичний, системний, екзистенціальний, психологічний, феноменологічний, психоаналітичний, екзистенціально-психоаналітичний. Дане дослідження послужило цілям обґрунтування правомірності створення екзистенціально-психоаналітичної концепції суїциду, згідно з якою свідомість суїцидента є травмованою внаслідок пережитої ним конфліктної ситуації, що розгортається у ситуацію кризову. Основними ознаками суїцидальної свідомості є її затемненість і звуженість. Зазначено, що виключення людиною зі сфери власних можливостей можливості самогубства відкриває перед нею перспективу буття-супротив-смерті, сполучену з перспективою подолання смерті як можливості. Сфера - суїцидологія, навчальний процес.