Отрощенко І. В. Рух за об’єднання монгольських народів у першій половині ХХ ст.

Дисертаційна робота присвячена всебічному аналізу руху за об’єднання монгольських народів у першій половині ХХ ст.; ставленню до нього населення різних монгольських земель; визначенню шляхів реалізації об’єднавчої політики, ефективності самого руху та його результатів. Робота ґрунтується на широкому колі джерел, теоретико-методологічних дослідженнях наукової проблеми, узагальненні поглядів та підходів до неї фахівців. Наведено аргументацію, що тенденція до об’єднання існувала серед усіх гілок монгольського етносу, за виключенням хиба-що калмиків. Пропонується на розгляд припущення, що Зовнішня Монголія (МНР) бачила своїм завданням, головно, об’єднати ті терени з монгольським та тувинським населенням, що на 1911 рік перебували у складі Китаю. Показано, що об’єднавчу політику монгольські народи та тувинці намагалися впроваджувати політичним, військовим, дипломатичним шляхами, шляхом створення спільного культурного простору, а також шляхом еміграції.