Об'єкт дослідження- нанопорошки монокарбіду вольфраму, оксиду алюмінію, субмікронні порошки карбіду кремнію та оксиду алюмінію, експериментальні зразки та вироби. Метою роботи є розв'язання науково-практичної проблеми одержання щільних і поруватих композиційних матеріалів із заданими властивостями з нано- і субмікронних порошків тугоплавких сполук (монокарбіду вольфраму, оксиду алюмінію, карбіду кремнію) зі застосуванням електроконсолідації та реакційного спікання. Методи досліджень. Для вивчення нанопорошкових матеріалів використовували методи просвічуючої електронної мікроскопії (ПЕМ), скануючої електронної мікроскопії (СЕМ). Дослідження фізико-хімічних, механічних властивостей, структурні дослідження, математичне моделювання були використані для визначення структури, властивостей матеріалів з різною щільністю, визначення функціонального зв'язку між технологічними параметрами одержання матеріалів та їхніми фізико-механічними властивостями. Вперше з'ясовано механізми структуроутворення матеріалів, отриманих з нанорозмірного монокарбіду вольфраму в процесі гарячого пресування прямим пропусканням змінного струму з промисловою частотою 50 Гц. Вперше виявлені особливості структуроутворення матеріалів на основі нанопорошків оксиду алюмінію та суміші оксид алюмінію - монокарбід вольфраму в процесі гарячого пресування прямим пропусканням струму. Визначено, що процес ущільнення нанодисперсних порошків оксиду алюмінію здійснюється за рахунок зернограничного ковзання та дислокаційної повзучості. Застосування змінного електричного поля сприяє очищенню поверхні нанопорошків, що спечені електричними розрядами. Вперше досліджено закономірності формування та одержання поруватих матеріалів трубчастої форми з субмікронних порошків карбіду кремнію при спіканні в середовищі азоту. Отримано новий інструментальний матеріал на основі монокарбіду вольфраму без в'яжучих речовин. Цей матеріал, що захищений патентом №6617271 США та отримав торгівельну марку "ВолКар", здатний конкурувати з кубічним нітридом бору приобробці важкооброблюваних сталей і сплавів. Результати даної роботи апробовано та впроваджено у ВАТ "Новомосковський трубний завод" (м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл.), TT завод "Електробритва", (м. Харків), на заводі "Штампів і прес-форм" (м. Харків), ТОВ "Промкерам-фарфор" (м. Слов'янськ), ТОВ "Кермет У" (м. Харків), УкрНДIтранспроект (м. Київ) , депо "Жовтень" (м. Харків). Сфера застосування: у металургійній, машинобудівній, металообробній промисловості, у науково-дослідних інститутах та учбовому процесі.
