Асанов Е. О. Вікові особливості реакції організму на гіпоксичний стрес: механізми та шляхи підвищення стійкості до гіпоксії

Об'єкт: вентиляція,гемодинаміка, легеневий газообмін,кисневотранспортна функція крові, мікроциркуляція,обмін О2 в тканинах, симпатоадреналова система, варіабельність ритму серця, про-антиоксидантна система, HIF-1 у людей різного віку. Мета: з'ясувати механізми зниження стійкості до гіпоксії у людей похилого віку та розробити підходи до її підвищення. Методи: клінічні, лабораторні,Інструментальні. Основними чинниками, що визначають зниження стійкості до гіпоксії при старінні є зниження газообміну; недостатня вентиляторна і гемодинамічна відповіді на гіпоксію; зниження тканинного дихання. При гіпоксії в похилому віці спостерігається виражена реакція симпатоадреналової системи та оксидативний стрес. Гіпоксичні тренування і триметилгідразінію пропіонат підвищують стійкість до гіпоксії у людей похилого віку.