Об'єкт дослідження: клініко-лабораторні та антропогенетичні аспекти виникнення і перебігу бронхіальної астми. Мета дослідження: встановити закономірності виникнення і особливості перебігу БА у школярів різного віку та статі, які проживають у міській і сільській місцевості Подільського регіону України та на підставі аналізу особливостей статевих, антропо-метричних, соматотипологічних і дерматогліфічних показників розробити прогностичні математичні моделі можливості її виникнення для запобіжного застосування профілактичних заходів у групах підвищеного ризику розвитку захворювання. Методи дослідження: – анкетування, клінічні, інструментальні, алергологічні, імунологічні, антропометричні, соматотипологічні, дерматогліфічні, математичні, статистичні; Теоретичні і практичні результати: встановленно розповсюдженість основних клінічних і астмоподібних ознак захворювання та особливості перебігу БА у сільських і міських дітей шкільного віку Подільського регіону України. Виділені найбільш інформативні критерії атопічної аномалії конституції і тригерні (зовнішньосередовищні) фактори, що сприяють клінічній маніфестації хвороби та її ранньому формуванню. За допомогою аналізу антропогенетичних показників здорових і хворих на астму дітей розкриті констатуючі і прогностичні фактори та розроблені дискримінантні моделі ризику виникнення захворювання,що надає змогу розробляти своєчасні профілактичні заходи. Встановлено, що на формування “атопічної” конституції у дітей, які проживають на території Подільського регіону України,впливають чисельні як генетичні, так і середовищні чинники, що диктує необхідність створення умов для запобігання розвитку астми з урахуванням адаптивних можливостей організму. Виявлена у більшості дітей схильність до алергодерматозів у ранньому віці, які були проявом початку “атопічного маршу”, в поєднанні з високим рівнем IgE в сироватці крові є важливим прогностичним критерієм формування у них респіраторних алергозів. В підлітковому віці серед факторів ризику домінують неінфекційні чинники – полютанти,психоемоційні навантаження,стресові ситуації, які можуть самі провокувати захворювання, або підсилювати дію інших агентів. У дітей і підлітків, хворих на БА встановлені “діатезні” конституціональні типи, а саме: на тлі різнонаправлених змін час-тини поперечних, поздовжніх,охватних або габаритних розмірів тіла встановлені практично однонаправлені зміни, незалежно від віку та місця проживання, які характеризуються збільшенням товщини шкірно-жирових складок,ендоморфного компоненту соматотипу та жирової маси тіла за Сірі, при одночасному зменшенні кісткової маси. Встановлено сукупність морфогенетичних варіантів дерматогліфічних ознак дітей та підлітків хворих на БА, що створюють типологічну модель дерматогліфіки характерну для даного захворювання. Новизна: Вперше проведено комплексний аналіз клініко-анамнестичних даних у дітей Подільського регіону України, що страждають на бронхіальну астму з виділенням найбільш інфор мативних критеріїв атопічної аномалії конституції і тригерних (зовнішньосередовищних) факторів,які сприяють клінічній маніфестації хвороби та ранньому формуванню астми у дітей. Уперше визначена розповсюдженість основних клінічних ознак захворювання та особливості клінічного перебігу астми у школярів різного віку, що проживають у міський та сільській місцевості Подільського регіону України.Уперше доведено, що позитивний сімейний анамнез по атопічним захворюванням та наявність у анамнезі алергодерматозів у дітей раннього віку, мають високу діагностичну цінність для виявлення атопічної аномалії конституції, а їх поєднання з високим рівнем загального IgE сироватки крові, призводить до значного росту діагностичної цінності цього тесту. Виникнення алергодерматозів у дітей раннього віку впливає на формування респіраторної алергії у дітей шкільного віку, тобто, їх ранній початок з ознаками екзематизації сприяє більш ранньому формуванню бронхіальної астми у дітей шкільного віку. Вперше встановлено, що у дітей 7-12 років і підлітків різної статі, хворих на БА, незалежно від місця проживання, спостерігаються такзвані “діатезні” конституціональні типи, які характеризуються різнонаправленістю змін антропометричних і соматотипологічних показників. Встановлено мінливість якісних і кількісних ознак пальцевої і долонної дерматогліфіки здорових і хворих на астму дітей та підлітків Подільського регіону України залежно від їх стану здоров’я, статі, віку та місця проживання. Доведено, що варіабельність ознак, зумовлена станом здоров’я і статевим фактором більша, аніж варіабельність, обумовлена віковим та територіальним факторами. Уперше показано, що сукупність виявлених морфогенетичних варіантів дерматогліфічних ознак дітей та підлітків хворих на БА створюють типологічну модель дерматогліфіки характерну для даного захворювання. Ступінь упровадження: за матеріалами дослідження видані методичні рекомендації «Прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у дітей та підлітків Поділля за допомогою генотипових та фенотипових маркерів», затверджені Українським центром наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України та узгоджені начальником Управління материнства, дитинства та санаторної справи МОЗ України В.В. Бондаренко (Київ, 2008 р.), інформаційний лист №120-2007 «Прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у дітей молодшого віку за допомогою особливостей дерматогліфіки та особливостей будови тіла, методом покрокового дискримінантного аналізу» та одержані 3 раціоналізаторські пропозиції. Результати досліджень впроваджено в роботу ряду дитячих лікувальних установ України: дитячих обласних лікарень м. Вінниці, м. Кіровограду, м. Одеси та міських поліклінік Вінницької, Київської, Одеської та Хмельницької областей. Результати досліджень, що стосуються питань етіології, особливостей клінічного перебігу, діагностики, використовуються при проведенні педагогічного процесу на кафедрах педіатрії, сімейної медицини, терапії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Сфера використання: медицина, педіатрія.
