Каліновська І. В. Плацентарна недостатність: патогенез, рання діагностика, тактика ведення вагітності та родорозродження

На основі комплексного обстеження в динаміці вагітності показано особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу і визначено характер компенсаторних механізмів материнсько-плодового комплексу при плацентарній недостатності. Визначені патогенетичні особливості формування плацентарної недостатності у вагітних високого ризику перинатальної патології. Комплексно обстежено 336 вагітних з проявами плацентарної недостатності в різні гестаційні періоди. Контрольну групу склали 100 соматично здорових вагітних з нормальним перебігом вагітності. Результати проведених досліджень свідчать, що порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних групи ризику, починаючи з раннього ембріонального і раннього фетального періодів, сприяє розвитку плацентарної недостатності в другому і третьому триместрах вагітності. За допомогою ультразвукового дослідження вивчено ехографічні зміни ембріона/плода та особливості матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровообігу. Вперше визначено роль прогностично - несприятливих критеріїв ультразвукового дослідження в I триместрі вагітності в патогенезі плацентарної недостатності, що стало теоретичною передумовою для розробки нових підходів до ранньої діагностики та лікування цього ускладнення вагітності. Розроблено алгоритм ранньої діагностики ускладнень першого триместру вагітності у жінок групи ризику, диференційований підхід до терапії в залежності від результатів ехографічного, доплерометричного і лабораторного обстеження в ранні терміни вагітності, алгоритми ведення вагітних та лікування.