Об'єкт дослідження: закономірності вікової анатомії та індивідуальної анатомічної мінливості органів і структур травної системи. Мета дослідження: визначити закономірності хронологічної послідовності становлення будови і топографії панкреатодуоденального органокомплексу та його складових у перинатальному періоді онтогенезу. Методи дослідження: гістологічний, макроскопія, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, ін’єкція кровоносних судин, рентге¬ногра¬фічний, морфометрія, ультразвукове сканування. Теоретичне і практичне значення отриманих резуль¬татів: Виконане дослідження поглиблює і доповнює відомості про пренатальний розвиток складових панкреатодуоденального органокомплексу, з нових позицій висвітлює морфометричні паралелі між його структурами на етапах пренатального онтогенезу, що може бути анатомічною основою для з’ясування механізмів формування варіантів їх будови, природжених вад та патогенезу набутої патології. Результати дос¬лід¬ження можуть використовуватися для оцінки розвитку плода, ступеня його зрілості та прогнозування жит¬тєздатності, а також з метою визначення терміну вагітності. Об’єктивні результати дослідження допов¬нюють дані вікової анатомії внутрішніх органів і можуть бути використані для розробки оперативних прийомів для внутрішньоутробної корекції деяких вад розвитку, а також об’єктивної інтерпретації зображень, одержаних за допомогою сучасних візуальних неінвазивних методів діагностики. Наукова новизна отриманих результатів: Вперше за допомогою сучасних анатомічних методів дослідження і адекватної кількості матеріалу визначено закономірності становлення будови і топографії панкреатодуоде¬нального органокомплексу та його хронологічну послідовність просторово-часових взаємовідношень у перинатальному періоді онтогенезу, що дало змогу одержати нові дані, які суттєво доповнюють сучасні уявлення про закономірності онтогенетичної хронології розвитку організму людини. Виявлено два періоди прискореного розвитку (5-й і 8–10-й місяці) та період відносного сповільнення (6-й і 7-й місяці) панкреато¬дуоде¬нального органокомплексу. З’ясовано особливості розвитку панкреатодуоденального органокомплек¬су у плодовому періоді онтогенезу, визначено залежність топографо-анато¬мічних взаємо¬від¬ношень складових даного органокомплексу між собою і органами та структурами черевної порожнини, що створює умови для встановлення їх типової і варіантної анатомії. Встановлено гістоструктурну організацію панкреатодуоденального органокомплексу на етапах перинатального розвитку. Встановлено нормативні ехо¬мет¬ричні параметри підшлункової залози новонароджених з проведенням їх кореляційних зв’язків. Найбільш суттєвими результатами проведеного дослідження є визначення форм великого сосочка дванадцятипалої кишки і з’ясування анатомічної мінливості холедохо¬панкреатичного сполучення у плодів і новонароджених дітей. Вперше вивчено типи і варіанти галуження артеріальних судин панкреатодуоденального органоком¬плексу у перинатальному періоді. Вперше досліджено кореляційні зв’язки морфометричних параметрів складових панкреатодуоденального органокомплексу у перинатальному періоді онтогенезу, що дозволило обґрунтувати ступінь синергізму і антагонізму для встановлення морфологічної зрілості досліджуваних структур.Ступінь впровадження: Результати наукової роботи впроваджені в навчальний процес та наукову роботу кафедр: анатомії людини, патоморфології та судової медицини Буковинського державного медичного університету; анатомії людини, топографічної анатомії та опера¬тив¬ної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пи¬ро¬гова; анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії; анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького; фізіології, фізичної та психологічної реабілітації Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту; анатомії людини Івано-Франківського національного медичного університету; оперативної хірургії та топографічної анатомії Луганського державного медичного університету; оперативної хірургії та топографічної анатомії Одеського державного медичного університету; анатомії і фізіології людини та тварин Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника; загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією та ортопедією Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; анатомії людини ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія»; анатомії людини та гістології медичного факультету Ужгородського національного університету; судової медицини та основ права Харківського національного медичного університету; центральної науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького; у практичну діяльність Донецького обласного клінічного територіального медичного об’єднання (відділ ультразвукової діагностики) та Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи (відділ судово-медичної експертизи трупів). Сфера (галузь) використання: медицина, анатомія, судова медицина.
