Об'єкт дослідження: патологія шлунково-кишкового тракту, що потребує хірургічного лікування. Мета дослідження: вирішення проблеми попередження інтра- і післяопераційних ускладнень, поліпшення результатів лікування хворих з хірургічною патологією органів шлунково-кишкового тракту на підставі комплексного вивчення особливостей електрохірургічного та ультразвукового впливу на тканини з метою дисекції та коагуляції. Методи дослідження: гістологічне, морфометричне, гісто-імунологічне дослідження фрагментів органів шлунково-кишкового тракту й судин, показники ПОЛ після дії фізич-них методів дисекції тканин і коагуляції. Теоретичні і практичні результати: запропоновані методики оптимального застосування фізичних методів розсічення тка-нин і коагуляції для досягнення кращих результатів лікування. Отримані дані дозволяють упевнено орієнтуватися в широкому арсеналі апаратів, призначених для дисекції і коагуляцій, але перш за все, у перевагах і недоліках високо-частотних електрохірургічних і ультразвукових установок. Представлені відмінності в можливостях і ефективності різних методик дозволяють зробити оптимальний вибір спо-собу дисекції або коагуляції у кожному конкретному випад-ку. Дотримання принципів і облік особливостей дії на ткани-ни різних видів енергії забезпечують зниження числа специ-фічних ускладнень, обумовлених застосуванням фізичних методів. Використання ультразвукової дисекції та коагуляції в хірургії шлунково-кишкового тракту характеризується ря-дом переваг над високочастотними електричними, що поля-гають у безкровній мобілізації шлунка, тонкої й товстої киш-ки, щадливому розсіченні їх стінок, забезпечуючи найбільш сприятливі умови перебігу репаративних процесів, зручніше й простіше, відносно технічного формування анастомозів. За-стосування ультразвукового скальпеля дозволило уникнути розвитку ряду ускладнень у післяопераційному періоді, перш за все таких, як неспроможність швів анастомозів і кровотечі, що в комплексі дозволило поліпшити показники лікування та реабілітації хворих. Новизна: На підставі багаторічного застосування в клініці рі-зних методів фізичної дисекції тканин і коагуляції виконано перше комплексне, всебічне експериментально-клінічне до-слідження застосування електрохірургічного та ультразвуко-вого впливу, що включає основні теоретичні й практичні пи-тання. Уперше вивчені в експерименті й клінічних умовах особливості дії на тканини органів шлунково-кишкового тракту електрохірургічної й ультразвукової дирекції та коагуляції, що дало можливість визначити не тільки ступінь тяжкості й поширеність локальних пошкоджень безпосередньо після дії, а й особливості перебігу репаративних процесів у зоні гастро-, ентеро- і колотомних ран у різні терміни після-операційного періоду. Уперше в експерименті вивчені імуно-гістохімічні процеси, що розвиваються в зоні гастро-, ентеро- і колотомних ран у різні терміни післяопераційного періоду, які визначають умови загоєння та можливість розвитку піс-ляопераційних ускладнень. Уперше на експериментально-клінічному матеріалі вивчені морфологічні процеси, що за-безпечують гемостаз при проведенні електрохірургічної та ультразвукової коагуляції. У результаті комплексного дослі-дження ефектів дисекції та коагуляції визначені переваги й недоліки кожного виду енергії при дії їх на органи шлунко-во-кишкового тракту. Уперше представлена комплексна по-рівняльна характеристика репаративних процесів при вико-ристанні різних видів фізичної дисекції та коагуляції. Ступінь упровадження: теоретичні положення дисертації та практичні рекомендації результатів досліджень упроваджені в практику роботи відділення захворювань стравоходу та шлунково-кишкового тракту й відділення невідкладної хіру-ргії органів черевної порожнини ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», хірургічних відділень міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мєщанінова, хірургічних відділень ДЗ “Доро-жна клінічна лікарня ст. Харків” СТГО “Південна залізниця”. Основні наукові положення дисертації впроваджуються в на-вчальному процесі кафедри хірургічних хвороб Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Сфера використання: медицина, хірургія
