Лісовий А. В. Державне регулювання розвитку сільських територій: теорія, методологія, практика.

Об'єктом дослідження процес державного регулювання розвитку сільських територій і чинники, що визначають його сталість. Мета дослідження: формування теоретичних засад і методичного інструментарію державного регулювання розвитку сільських територій, обґрунтування концепції їх сталого розвитку. Методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція, діалектичний та абстрактно-логічний, історичний абстрактно-логічний, економіко-статистичний, порівняльний, розрахунково-аналітичний. Теоретичні і практичні результати: сформульовані наукові положення і практичні розробки дозволяють удосконалити державне регулювання розвитку сільських територій. Наукова новизна: вперше: обґрунтовано використання інтегрального показника розвитку сільських територій (що включає три основні складові: економічний потенціал, рівень розвитку соціальної сфери та екологічну безпеку) для визначення депресивності сільських районів і запропоновано механізм розподілу коштів державного бюджету, які виділяються на їх фінансове вирівнювання, що ґрунтується на використанні інтегральних оцінок розвитку сільських територій кожного депресивного району; удосконалено: визначення категорій "сільські території" та "сталий розвиток сільських територій"; дістали подальший розвиток: теоретичні підходи до визначення місця і ролі держаного регулювання у розвитку сільських територій, оптимізації обсягів державної підтримки агровиробництва та соціальної сфери села, визначення напрямів і форм її здійснення. Ступінь впровадження: результати дисертації впроваджені в господарствах Івано-Франківської та Хмельницької областей та України. Ефективність: сприятиме удосконаленню державного регулювання розвитку сільських територій. Сфера, галузь використання: агропромислове виробництво України.