Філіпцова О. В. Популяційно-генетичний аналіз поведінкових ознак: досвід вивчення населення України

Проведено перше в Україні популяційно-генетичне дослідження, у результаті якого розроблена методологія психогенетичного аналізу. Отримано характеристики розподілу ознак, їх успадковуваності й асоціації з демографічними і біологічними показниками. Показано, що абсолютна ефективність збору психогенеалогічної інформації складає 23%, ефективність збору психометричного матеріалу складає 15-84%. Більш висока відносна ефективність збору матеріалу відзначена в жінок (67%) у порівнянні з чоловіками (33%). Ефективність збору родинних пар для цілей генетичного аналізу кількісно розташовується в ряд «мати-донька»> «мати-син»> «батько-донька»> «батько-син». Проведено популяційний аналіз 122 ознак поведінки, що відносяться до груп когнітивних (загальний інтелект IQ), особистісних (темперамент, агресивність, комунікативні/організаторські здібності, клінічно значимі характеристики, мотиваційна поведінка), нейропсихологічних ознак (кількісні і якісні характеристики сну і сновидінь) і переваг (шлюбні, портретні, харчові і професійні). Розподіл більшості з них не відповідає закону Гауса, а характеризується позитивними і негативними асиметрією й ексцесом. Для кількісних ознак розраховані повні статистики, що включають 13 загальнозначущих статистик. Коефіцієнти кореляції по поведінкових ознаках (0,12-0,56) у більшості випадків мають більш високі значення у сибсових парах у порівнянні з парами «батько-нащадок». По 25 поведінковим ознакам у населенні існує позитивна шлюбна асортативність (коефіцієнти кореляції в діапазоні 0,26-0,52). Для 59 ознак поведінки виведені рівняння регресії. Коефіцієнти успадковуваності 70 поведінкових ознак варіюють у межах 24-100%. 13 кількісних поведінкових ознак за результатами генетичного аналізу віднесені до емерджентних. На 15 поведінкових ознак впливає вік матері, а вплив віку батька виявлено для 25 ознак. Маркери в ранньому онтогенезі виявилися не ефективними для використання в якості прогнозу особливостей поведінки. Найбільш інформативними з'явилися наявність шкідливих звичок, тривалість сну і коло захоплень. Виявлені асоціації можуть використовуватися для вибіркового підбора контингенту зі специфічними поведінковими особливостями в лікувальних установах.