Атаманова Ю. Є. Основні проблеми системного господарсько-правового регулювання відносин в інноваційній сфері.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0509U000425

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.04 - Господарське право; господарсько-процесуальне право

23-06-2009

Спеціалізована вчена рада

Д 64.086.04

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Анотація

У дисертаційному дослідженні теоретично узагальнено та запропоновано нове розв'язання наукової проблеми, що полягає в розробленні концептуальних та методологічних засад системного господарського-правового регулювання відносин в інноваційній сфері, а також оптимізації механізму та засобів господарсько-правового забезпечення реалізації інноваційної політики держави. Досліджено правову природу та особливості інноваційних відносин, сформульовано їх визначення. Обґрунтовано, що інноваційні правовідносини мають комплексний характер, об'єднуючи низку простих, однорідних відносин, які складаються протягом здійснення інноваційного циклу. Проаналізовано зміст та з'ясовано ознаки інноваційної діяльності. Розглянуто сутність та особливості об'єктів інноваційної діяльності. Запропоновано їх авторські визначення. Досліджено питання щодо співвідношення інновацій та об'єктів права інтелектуальної власності. Установлено основні функції та необхідні для їх реалізації властивості інновацій, на основі яких визначено, які об'єкти права інтелектуальної власності є базовими елементами інновацій, а які є допоміжними. Запропоновано за методологічну основу правового регулювання відносин в інноваційній сфері з метою забезпечення системного підходу використати структуру національної інноваційної системи, при функціонуванні якої складаються: 1) відносини, які виникають при реалізації інноваційного циклу; 2) відносини, які виникають при взаємодії з інноваційною інфраструктурою; 3) відносини, які складаються на інноваційному ринку. Увагу приділено дослідженню предмета, змісту та механізму реалізації державної інноваційної політики як окремого напрямку економічної політики держави. Обґрунтовано, що основним завданням інноваційної політики держави має бути визнано формування, ефективне функціонування та забезпечення стійкого розвитку національної інноваційної системи, щодо якої держава виконує забезпечувальну, координаційну та контрольну функції. Для реалізації такого завдання запропоновано на основі систематизації законодавства про інноваційну діяльність розробити та прийняти комплексний нормативно-правовий акт, який стане правовою основою державної інноваційної політики та центральною ланкою системи інноваційного законодавства.

Файли

Схожі дисертації