Дворник В. М. Рефлекторні механізми адаптації при ортопедичному лікуванні прикусу, що знижується.

Дисертація присвячена вивченню питань діагностики і ортопедичного лікування хворих з прикусом, що знижується, та дослідженню механізмів адаптації до ортопедичних конструкцій, які забезпечують оптимальну висоту оклюзії та підвищують ефективність протезування. Визначена поширеність патології серед населення Полтавської області, яка збігається з середньостатистичними показниками по Україні. На підставі електроміографічних досліджень встановлений ступінь функціональних порушень у хворих з прикусом, що знижується. Проведені математичні розрахунки оптимального роз'єднання прикусу, в основі яких лежать дані магнітно-резонансної томографії скронево-нижньощелепного суглоба, дозволили визначити можливе одномоментне збільшення міжальвеолярної висоти. Ефективність ортопедичного лікування хворих із вказаною патологією залежить від їхнього психоемоційного стану і готовності до користування виготовленими зубопротезними конструкціями. На підставі клініко-лабораторних досліджень науково обґрунтований механізм адаптації до протезів, які відновлюють утрачену висоту прикусу.