Жиртуєва Н. С. Наталія Сергіївна. Компаративний аналіз містичних традицій Сходу та Заходу

У контексті компаративного філософсько-релігієзнавчого дослідження містика постає складним феноменом духовного життя людини. Містика (у вузькому сенсі слова, як один з видів езотерики) має значення контакту адепта містичної практики з Абсолютною реальністю, що сприймається як "єднання" з Нею і призводить до "зняття" суб'єкт-об'єктних відносин. Результатом постає трансформація свідомості/особистості адепта містичної практики, звільнення її від егоцентризму. Містична теорія (містицизм) і містична практика (досвід) обумовлюють формування містичної традиції, за допомогою якої здійснюється трансляція теорії і практики "єднання" з Абсолютом від одної генерації до іншої. Процес формування двох типів містики (іманентної містики та трансцендентно-іманентної містики) залежить від уявлення про сутність Абсолютної реальності, яке визначає характер містичного контакту та мету містичної практики ("злиття" або "об'єднання" з Абсолютом).