Об'єкт: оптимізація технологічних процесів вирощування сої встановленням агроекологічних основ застосування біологічних, фізичних та хімічних засобів, особливостей формування врожаю та якості насіння в умовах нестійкого зволоження ґрунту. Мета: встановити та теоретично обґрунтувати агроекологічні основи застосування біологічних, фізичних та хімічних засобів у технологіях вирощування сої, адаптованих до умов нестійкого зволоження Лісостепу України. Методи: польовий, підрахунково-ваговий, лабораторний, хімічний, біохімічний, математичний, порівняльно-розрахунковий. Новизна: розроблені основні технологічні прийоми вирощування сої для умов нестійкого зволоження Лісостепу на основі вивчення закономірностей впливу агрометеорологічних умов, залежності фотосинтетичної продуктивності від ступеня зволоження, живлення мінеральним і симбіотичним азотом, впливу густоти, строків сівби на урожайність та способів передпосівної обробки насіння на формування вегетативних і генеративних органів в залежності від умов зволоження і температурного режиму, регуляції забур'яненості посівів, підбору сортів (гібридів) для смугових посівів, в результаті чого удосконалені основні агротехнічні елементи технології отримання високих урожаїв, які мають важливе значення в галузі рослинництва. Результати: встановлено фотосинтетичну продуктивність посівів сої та особливості формування врожаю культури в залежності від гідротермічних умов нестійкого зволоження лісостепової зони України. Розкрито особливості використання азоту мінеральних добрив і отриманого симбіотичними бактеріями в процесі мінерального живлення сої. Розроблено такі важливі елементи технології як строки і способи сівби, норми висіву насіння. Запропоновано смугові посіви сої і кукурудзи, як важливий резерв більш ефективного використання біокліматичного потенціалу зони. Встановлено можливість застосування для підвищення польової схожості насіння передпосівної їх обробки фізіологічно-активними речовинами фумараном та абсцизовою кислотою і такими фізичними факторами як електромагнітні поля, опромінення спеціальними лампами високого тиску та ультрозвуковим генератором. Запропоновано використання фумарану як холодопротектора. Ступінь впровадження: наукові розробки елементів технології вирощування сої пройшли виробничу перевірку і впроваджені в сільськогосподарське виробництво в господарствах Полтавської області в 1986-2006 рр., зокрема в агрофірмі "Маяк" Котелевського району, а також в базових господарських формуваннях Центру наукового забезпечення АПВ Херсонської області Інституту землеробства південного регіону УААН в 2005-2007 рр., зокрема в СТОВ "Дніпро" Білозірського району, що забезпечило підвищення рівня урожайності сої на 0,38-0,69 т/га та збільшення чистого прибутку на 371,57 грн./га. Одержано 3 патенти на корисну модель. Сфера впровадження: с.-г. підприємства усіх форм власності.
