Манойленко О. В. Антикризове управління у корпоративному секторі економіки

Об’єкт дослідження: Об’єкт дослідження: процес антикризового управління у корпоративному секторі економіки України. Мета дослідження: теоретико-методологічне обґрунтування концепції антикризового управління у корпоративному секторі економіки. Методи дослідження: абстрактно-логічний метод; метод теоретичного узагальнення; діа-лектика; логіка; системний аналіз; синтез; процесний, структурний та ситуаційний підхід; кореляційний та експертний аналіз; імітаційне моделювання. Теоретичні та практичні результати. Вперше теорію антикризо-вого управління розглянуто з позицій синергетично-еволюційної парадигми дослідження динамічної стійкос-ті корпоративного сектору економіки; розроблено і теоретично обґрунтовано концепцію антикризового управління у корпоративному секторі економіки; обґрунтовано та запропоновано методичний підхід до ти-пологізації важелів антикризової політики держави, визначення обмежень та умов їх застосування; запропо-новано методичний підхід до використання інструментарію сек‘юритізації боргових зобов’язань корпоратив-них структур у кризовому стані, що є складовою стабілізаційного механізму антикризового управління. Діс-тали подальшого розвитку: методичний підхід до визначення факторів зовнішнього середовища, які у найбі-льший спосіб впливають на виникнення та перебіг кризи у корпоративному секторі економіки; методичний підхід до виділення стадій та глибини розвитку криз у корпоративних структурах на основі дослідження втрати їх просторової стійкості у економічних та організаційних координатах; методичний підхід до оцінки можливості відновлення платоспроможності суб‘єктів господарювання у ході реалізації санаційних процедур; науково-методичне забезпечення діагностики рівня розгортання та прогнозування розвитку кризи в типологі-чно-ідентичних корпоративних структурах; методичний підхід до стрес-тестування впливу факторів зовніш-нього середовища різного виду на виникнення та розвиток кризи з визначенням її глибини. Удосконалено: класифікацію інтеграційних корпоративних структур на підставі введення додаткової ознаки – «жорсткість корпоративних зв‘язків» та виділення поліполістичних інтегративних корпоративних структур; систематизацію кризових явищ на основі введення додаткових характеристик «перебіг кризових процесів», «ступінь взаємозалежності», «значимості для суб‘єктів корпоративного управління», «стадії порушення просто-рової стійкості» корпоративних систем; розкриття загальних та спеціальних принципів, завдань і функцій фор-мування інституціональних засад вдосконалення механізму банкрутства суб‘єктів господарювання корпоратив-ного сектору економіки. Наукові результати впроваджені в практичну діяльність ТОВ Промислово-фінансовий концерн “Хай-Тек” (довідка № 01/27 від 15 листопада 2007 року), НКАУ ДПВО «КИЇВПРИЛАД» (довідка № 03/374 від 17 жовтня 2008 року), ДП “Економіко-правовий центр з питань банкрутства” (довідка № 55/1 від 10 листопада 2008 року), ТОВ «УСК-Косалтинг» (довідка № 44/1 від 23 вересня 2008 року,) ДП ХРЗ “ПРОТОН” (довідка № 006/672 від 26 листопада 2008 року), Фінансового управління Херсонської міської ради (довідка № 1-17/730 від 12 листопада 2008 року), Асоціація підприємств по виробництву тракторів, двигунів та запасних частин «Укртрактор» (№ 97 від 16 грудня 2008 року), Сумський обласний центр з питань банкрутств (довідка № 764 від 12 грудня 2008 року), ВАТ ХМЗ «Світло шахтаря» (№ 1872 від 20 травня 2009 року), а також застосову-ється в навчальному процесі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», зокрема при викладанні курсів «Антикризове управління», «Економічний аналіз» при підготовці спеціалістів і магістрів економічного факультету за спеціальністю «Облік та аудит», при виконанні магістерських, дипломних та бакалаврських робіт студентами економічного факультету (акт про впровадження № 6/66-02-255 від 15 жов-тня 2008 р.)