Кушнір І. Г. Роль нейротрансмітерних механізмів у порушенні циркадіанного ритму функції нирок

Об'єкт дослідження: Механізми порушення циркадіанного ритму нейронів СХЯ і розвитку десинхронозу функціонального стану нирок. Мета дослідження: З’ясування ролі нейро-трансмітерних механізмів у порушенні циркадіанного ритму екскреторної функції нирок. Методи дослідження: патофізіологічні, нейрофармакологічні, фізіологічні, біохімічні та статистичні. Теоретичне і практичне значення отриманих результатів: В експериментах на щурах in vіvo досліджена роль ряду нейромедіаторів (серотонін, норадреналін, дофамін, ГАМК, аргінін-вазопресин, мелатонін) в механізмах міжнейрональної взаємодії в СХЯ. Вста-новлено, що порушення нейротрансмітерних механізмів в СХЯ зумовлює розвиток десинхронозу функції нирок. Констатовано, що головним механізмом порушення циркадіанного ритму функції нирок при десинхронозі центрального пейсмекера виступають зміни активності ГАМК-ергічної гальмівної системи мозку під впливом моноамінів із порушеннями секреції мелатоніну та аргінін-вазопресину. Отримані результати необхідно враховувати в практичній медицині при використанні антидепресантів, а також для діагностики та корекції порушень циркадіанного ритму функції нирок. Наукова новизна отриманих результатів: Вперше показано, що підвищення рівня моноамінів мозку приводить до активації ГАМК-ергічної гальмівної системи, як і у випадку стимуляції ретино-гіпоталамічного тракту світлом, що супроводжується десинхронозом нейронів СХЯ, зниженням секреції мелатоніну, пригніченням активності гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової вертикалі і підвищенням секреції аргінін-вазопресину. Порушення нейротрансміте рної констеляції в структурах СХЯ зумовлюють десинхроноз екскреторної функції нирок. Ступінь впровадження: Результати досліджень впроваджені в наукову роботу та навчальний процес ряду кафедр патологічної та нормальної фізіології ВНЗ України.