Старченко І. І. Морфологічна характеристика динаміки топологічних перетворень зародкових структур зубних зачатків у внутрішньоутробному розвитку людини.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0510U000816

Здобувач

Спеціальність

  • 14.03.01 - Нормальна анатомія

28-10-2010

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.03

Анотація

Об'єкт дослідження: розвиток зубо-щелепної системи у внутрішньоутробному періоді онтогенезу людини. Мета дослідження: розкриття морфогенетичної сутності та функціонального призначення провізорних структур, а також пов’язаних з ними топологічних перетворень зачатків молочних зубів людини у внутрішньоутробному періоді розвитку. Методи дослідження: виготовлення гістотопографічних шліфів, скануючи трансмісійна електронна мікроскопія, морфометричний аналіз; виготовлення тривимірно-просторових графічних реконструкцій на підставі серійних мікрофотографій. Теоретичне і практичне значення отриманих результатів: Результати можуть бути екстрапольовані в галузь практичної стоматології як теоретичне підґрунтя для розуміння причин різних аномалій розвитку зубів, джерел утворення фолікулярних кіст і різних одонтогенних пухлин. Одержані дані дозволяють розглядати етіологію деяких захворювань зубів як наслідок аутоімунних процесів. Результати проведеного дослідження та ілюстративний матеріал можуть істотно поглибити та розширити зміст навчальної програми на кафедрах анатомії людини, патоморфології, гістології, цитології та ембріології, дитячої стоматології при вивченні відповідних розділів. Наукова новизна отриманих результатів: Проведене дослідження стало можливим завдяки розробленому інноваційному багатоцільовому морфологічному методу. Вперше одержані тотальні гістотопографічні зображення нижніх і верхніх зачатків молочних зубів в їх нерозривній єдності з прилеглими зародковими структурами, також установлена закономірність у взаємному розташуванні зачатків молочних зубів верхньої та нижньої щелеп у досліджуваному періоді внутрішньоутробного періоду розвитку людини і пряма кореляція між ступенем їх морфологічної зрілості та термінами прорізування. Висловлене припущення про можливість на ранніх стадіях одонтогенезу процесу виборкового трансепітеліального перенесення рідких розчинів із амніотичної рідини в інтерстиціальний простір зародкової сполучної тканини альвеолярних відростків, який можна розглядати як зовнішнє (альтернативне) джерело, що забезпечує трофіку зубних зачатків. Вперше наводяться факти, згідно з якими, гермінативною (камбіальною) зоною для енамелобластів, а отже, й для процесу утворення емалі є проміжний шар емалевого органа, клітини якого, зберігаючи здатність до мітотичного поділу, здійснюють безперервне поповнення шару спеціалізованих емалеутворюючих клітин. Особливу увагу приділено преформативній мембрані між внутрішнім епітелієм емалевого органа і преодонтобластами зубного сосочка, яка є своєрідною формоутворювальною матрицею, за якою, з одного її боку відбувається відкладення дентину, а з другого, протилежного, – емалі. Разом з тим вона призначена виконувати бар’єрну, розмежувальну функцію між емаллю та дентином. З позицій сучасної мікроангіології на підставі багатошарових графічних реконструкцій доведено, що формування гемомікроциркуляторних русел для емалевого органа і зубного сосочка має різні, територіально взаємовідділені джерела. Отже, з функціональної точки зору, кожна з них має автономію в тій мірі, яка допускає самостійність у рамках реципрокної взаємодії між різнорідними за походженням компонентами зубних зачатків. Обґрунтоване положення, згідно з яким у процесі енамелогенезу шар енамелобластів разом з органічним матриксом емалі, що утворюється, впродовж всього одонтогенезу знаходиться в особливому «привілейованому» становищі завдяки наявності двох морфологічних бар’єрів, один з яких у вигляді преформативної базальної мембрани ізолює органічний матрикс перших відкладень емалі від дентину, а другий – охороняє їх від прямого впливу внутрішнього середовища плоду. Цей бар’єр втілений у структурі емалевої пульпи і зовнішнього епітелію, який перебуває в складній консолідації з обмінними кровоносними мікросудинами. У роботі започаткований новий науковий напрям в одонтології, який можливо назвати одонтоімунологією, що розглядає не тільки окремо порушені в нашому дослідженні аспекти ембріогенезу зубів, а й роль місцевої імунної системи в етіопатогенезі деяких стоматологічних захворювань. Ступінь впровадження: в навчальний процес і науково-дослідну роботу кафедр нормальної анатомії, гістології, цитології та ембріології, дитячої хірургічної стоматології з пропедевтикою хірургічної стоматології та реконструктивною хірургією голови і шиї ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава); кафедри гістології, цитології та ембріології Харківського національного медичного університету; кафедри анатомії людини Луганського державного медичного університету; кафедри патоморфології з курсом гістології та судової медицини медичного інституту Сумського державного університету; кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці).

Файли

Схожі дисертації