У дисертаційній роботі наведено концептуальну модель механізму формування невротичних розладів у підлітків. Представлено фундаментальні дослідження, які підтверджують роль порушень церебральної нейродинаміки, нейрогормональних, нейрохімічних, психологічних показників у формуванні НР, що дозволить удосконалити ранню діагностику і прогноз перебігу. На підставі обстеження 387 підлітків із НР був доведений клінічний поліморфізм НР - неврастенії, ДНР і ТФР. Отримано нові дані про клінічну структуру і варіанти перебігу неврастенії, ДНР і ТФР у підлітків у віковому і гендерному аспектах. Клініко-психопатологічна структура неврастенії у підлітків характеризується переважанням астенічного симптомокомплексу (96,0 %), який у молодшій віковій групі спостерігається у поєднанні з тривожним (47,3 %), а у старшій - з депресивними (40,6 %) та девіантними (38,6 %) проявами. Перебіг неврастенії у підлітків переважно затяжний (58,0 %). ДНР у підлітків проявлялися переважанням депресивного симптомокомплексу, який у молодших підлітків проявляється у вигляді астенічного (53,5 %) та тривожного (34,9 %) варіантів, а у підлітків старшого віку - девіантних (42,7 %) та апатичних (25,3 %), характеризується затяжним перебігом (66,4 %). Типовими клініко-психопатологічними проявами при ТФР є тривожно-фобічна симптоматика, яка у підлітків молодшої групи проявляється у вигляді ізольованих фобій (34,4 %), а у старших підлітків - пароксизмальною тривогою (54,6 %), соціальними фобіями (45,4 %). ТФР у підлітків характеризується рецидивуючим перебігом. Виділено основні групи психосоціальних, спадкових та біологічних чинників, які приводять до розвитку окремих форм НР у підлітків. Доведено, що НР у підлітків формуються в умовах зміненої біоелектричної активності мозку, включають дезорганізацію і поліморфізм, нестійкість по частоті основного ритму, часто з відсутністю регіональних відмінностей, підвищення спектральної потужності в діапазоні в центрально-тім'яних і префронтальних областях півкуль мозку, слабкість реакції активації; переважання низькочастотного ритму, що свідчить про порушення інтеграційної діяльності головного мозку, дисфункцію лімбіко-ретикулярного комплексу. Розроблено алгоритм прогнозування перебігу неврастенії, ДНР і ТФР у підлітків. Визначено найбільш інформативні клініко-анамнестичні, психологічні, сомато-неврологічні, нейрофізіологічні, нейрогормональні критерії відносно прогнозу перебігу НР залежно від форми. Складено прогностичні таблиці, що дозволяють розробити індивідуальний прогноз для різних форм НР. Ключові слова: підлітки, невротичні розлади, неврастенія, депресивний невротичний розлад, тривожно-фобічний розлад, симпато-адреналова система, ?-ендорфіни, leu- і met-енкефаліни, мелатонін, серотонін, прогноз перебігу.
