Мельник О. П. Біоморфологія плечового поясу хребетних

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0511U000245

Здобувач

Спеціальність

  • 16.00.02 - Патологія, онкологія і морфологія тварин

31-03-2011

Спеціалізована вчена рада

Д 26.004.03

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

У дисертаційній роботі на основі широких порівняльно-анатомічних досліджень плечового поясу хребетних встановлено, що принципи та особливості будови скелета, його внутрішньої структури та диференціації м'язів плечового поясу хребетних обумовлені біоморфологічними адаптаціями, а саме типом та швидкістю пересування у середовищі існування. Наводиться трактування причин походження різних скелетних структур плечового поясу та диференціації його м'язів у різних класів хребетних. Підтверджено теорію вихідної стебельчастості (Рабль, 1901) та спростовано теорію міграції черевних плавців риб у краніальному напрямку (Харіс, 1937). Доведено, що ключиця у хребетних має різне походження і є гомологічною, а не аналогічною стрктурою у нижчих та вищих хребетних; геометрична форма елементів плечового поясу хребетних обумовлена напрямом розташування м'язів та силою їх напружень під час виконання тої чи іншої функції; розвиток коракоїдного відростка ссавців пов'язаний тільки із ступенем розвитку коракоїдно-плечового м'яза і не є ні аналогом, ні гомологом коракоїда нижчих хребетних; місця дислокації губчастої речовини у плечовому поясі хребетних є зонами дії більших функціональних навантажень ніж на ділянки, представлені тоненькими компактними пластинками; відсутність диференціації дорсальної та вентральної м'язових мас у селахій та хрящових ганоїдів обумовлена незначною кількістю рухів грудного плавця і навпаки чітка диференціація цих мас на окремі м'язи у справжніх костистих риб та інших вищих хребетних спричинена необхідністю здійснювати, крім відведення та приведення, ундулюючі підтримуючі тіло та різного роду маніпуляційні функції. Висловлена гіпотеза, що плечовий пояс наземних хребетних повинен був мати апоневротичного попередника, що під впливом функціональних навантажень перетворився на хрящові та кісткові структури, а не навпаки. Встановлено, що у переважної більшості наземних видів хребетних більш розвинуті розгиначі плечового та ліктьового суглобів. Ступінь розвитку тих чи інших м'язів чи тих або інших м'язових груп пов'язаний тільки із впливом на них відповідних функціональних навантажень, що у свою чергу пов'язані з біоморфологічними адаптаціями до різного типу опори, локомоції і різноманітними маніпуляційними функціями грудної кінцівки.

Файли

Схожі дисертації