Марчак В. Я. Юридико-психологічний зміст обмеженої осудності

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що пов'язані із застосуванням кримінально-правового інституту обмеженої осудності. Мета дослідження: розроблення концептуальних засад застосування інституту обмеженої осудності щодо осіб із психічними розладами. Методи дослідження: діалектико-матеріалістичний метод, комплекс теоретичних (загальнонаукових) методів (системний, історичний, комплексного аналізу, порівняння, узагальнення науково-теоретичних та дослідницьких даних), а також спеціально-правові методи(порівняльно-правовий, історико-правовий, догматичний, системний, соціологічні, математичної статистики). Наукова новизна полягає у тому, що робота є першим в юридичній психології монографічним дослідженням феномена обмеженої осудності. Сформульовані положення та рекомендації спрямовано на розв'язання важливої науково-практичної проблеми, що полягає у визначенні юридико-психологічного змісту обмеженої осудності, а отримані висновки спрямовано на наукове забезпечення застосування відповідного кримінально-правового інституту. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові розробки, отримані протягом дослідження, упроваджено: у законотворчий процес, у судову практику розгляду кримінальних справ про злочини, вчинені обмежено осудними особами, у діяльність органів досудового розслідування, у навчальний процес вищих навчальних закладів юридичного спрямування. Предмет і ступінь впровадження - результати дослідження використовуються в практичній діяльності органів внутрішніх справ, судовому провадженні та в навчальному процесі. Ефективність впровадження - акти впровадження свідчать про позитивні оцінки застосування результатів дослідження. Сфера використання - правозастосовча діяльність та навчальний процес.