Чорноморець Ю. П. Еволюція візантійського неоплатонізму

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0511U000589

Здобувач

Спеціальність

  • 09.00.11 - Релігієзнавство

01-07-2011

Спеціалізована вчена рада

Д 26.161.03

Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України

Анотація

Дисертація є цілісним релігієзнавчим дослідженням, в якому здійснено аналіз закономірностей еволюції візантійського неоплатонізму. Відмінною рисою візантійського неоплатонізму є побудова філософської теології, ідею якої засновники візантійського неоплатонізму запозичили з системи Прокла. У межах першого кола еволюції візантійського неоплатонізму виникли три оригінальні філософські системи: антиметафізична філософія надбуття Діонісія (Філопона), філософія буття Максима Сповідника і метафізика візантійських есенціалістів VII початку XIV століть. У 30-ті роки XIV століття внаслідок теологічних дискусій виникла особлива форма візантійського неоплатонізму - паламізм, яка в межах власного інтенсивного розвитку пройшла три стадії еволюції, аналогічні до загального ходу еволюції класичного візантійського неоплатонізму: неоареопагітизм Палами, християнське прокліанство Каліста Ангелікуда, паламітська схоластика другої половини XIV і XV століть. Дослідження еволюції візантійського неоплатонізму дозволяє виявити конкретні форми, яких набував вплив філософії на християнську теологію на грецькому Сході в VI XV століттях.

Файли

Схожі дисертації