Аймедов К. В. Патологічна схильність до азартних ігор (клініка, терапія та реабілітація)

У відповідності до мети роботи обстежено 665 осіб, серед яких у 473 (основна група) було діагностовано патологічну схильність до азартної гри F63.0 (ПСАІ), у 114 осіб - алкогольна залежність (перша група порівняння) та 78 умовно здорових осіб, що мали досвід азартної гри (друга група порівняння), встановлені клініко- психопатологічні ознаки, патогномонічні для ПСАІ. Клінічними особливостями визначені: домінування дистимічно-дисфоричної симптоматики з надцінною ідеєю бути в грі, тривогою, депресією, почуттям провини, формальністю суджень, декларативним визнанням своєї провини, показним каяттям. В розвитку ПСАІ виокремлені дві стадії: субкомпенсації та декомпенсації. Встановлено, що у формуванні ПСАІ, на відміну від інших форм адитивної поведінки, обов'язковою є нооетична складова, яка виражається в наявності екзистенційного вакууму, відсутності цілей в житті, незадоволеності власним життям. Визначено, що делінквентні тенденції, низький рівень соціального контролю та негармонійні характерологічні й дезадаптивні особистісні особливості сприяють розвитку та реалізації адиктивної поведінки у формі ПСАІ. Ідентифіковано біологічні, психологічні та психосоціальні чинники ризику розвитку ПСАІ, які ранжовані за інтенсивністю впливу на предиспонуючі, сприяючі та підтримуючі та диференційовані на загальні та специфічних саме для розвитку ПСАІ. Науково обґрунтована модель лікувально-реабілітаційної допомоги особам із ПСАІ, яка складається з трьох етапів: діагностичного, активної терапії та підтримуючої терапії і соціальної реабілітації. Розроблено систему комплексного лікування та реабілітації ПСАІ, що поєднує два базових напрямки: психофармакологічний та психотерапевтичний, ефективність якої доведена річним спостереженням. Приєднання до лікування та реабілітації пацієнтів eHealth-технологій, дозволяє істотно нівелювати прояви нонкомплайєнсу та покращити прихильність до терапії.