Сергеєва Т. В. Психолого-педагогічні основи саморозвитку: еко-гуманістичний підхід

Об’єкт дослідження – особистість, що саморозвивається. Мета роботи – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні закономірності і механізми саморозвитку особистості та розробити психолого-педагогічні принципи і технології її еко-гуманістичного саморозвитку. Методи: теоретичні: аналіз, осмислення й узагальнення результатів, представлених у психологічній літературі з проблеми саморозвитку; емпіричні: спостереження, експеримент, індивідуальні бесіди, опитування, анкетування, тестування, шкалювання, контент-аналіз, експертне оцінювання. Наукова новизна полягає в виявленні психологічної сутності процесу саморозвитку, яка відображена в екзистенційній моделі, що відтворює його етапи та механізми, які розкривають рушійні сили, умови ефективності та появу новотворень; відкрита залежність ефективності саморозвитку від широти екзистенційного когнітивно-смислового орієнтування особистості та встановлено механізм неперервності процесу; емпірично виявлено явище синергізму саморозвитку. Практичне значення полягає у створенні еко-гуманістичної технології, яка втілена в інтерактивному метакогнітивного курсу саморозвитку особистості в умовах навчання в ВНЗ; створені методики і програми розвивального впливу й діагностики ефективності процесу саморозвитку забезпечують емпіричну кваліфікацію ознак особистості, що знаходиться в процесі саморозвитку і вибір оптимальної розвивальної стратегії в контексті особистісних смислів і індивідуальних ресурсів для реалізації потенціальних можливостей особистості. Ефект впровадження – високий. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти.