Об'єкт дослідження - процеси державного управління неперервною освітою. Мета дослідження - обґрунтування теоретико-методологічних засад функціонування та розвитку механізму державного управління неперервною освітою в Україні та її регіонах відповідно до вимог постіндустріального суспільства. Методи дослідження - експерименту, психодіагностичний, статистичні, аналізу та синтезу, порівняння, узагальнення, порівняльно-історичного, логіко-структурного аналізу, системно-структурного аналізу, конкретизації, системного моделювання, системний підхід. Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що основні теоретичні, практичні результати і методичні підходи, що висвітлені в дисертації, щодо розвитку механізму державного управління неперервною освітою в Україні та її регіонах знайшли впровадження на всіх рівнях управління. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше визначено потребу державного управління в становленні неперервної освіти потрійною (формальна, неформальна, інформальна) системою, що досягається особливостями побудови процесу взаємодії з нею, яка на відміну від подвійної, знанєво-орієнтованої "освіти на все життя" знаходить своє відображення в освітній суб'єкт-суб'єктній парадигмі, орієнтованої на психічні, особистісні новоутворення; запропоновано концептуальні засади щодо вдосконалення державного управління освітою як освітою впродовж життя, що потребує в підсистемах формальної освіти в сензитивні для цього вікові періоди формування складових вміння вчитися протягом життя як психологічних та особистісних новоутворень; доведено необхідність організації впровадження спеціально розробленої системи занять в систему формальної освіти, спрямованої на формування психологічної складової процесуальної компетентності, для більш ефективного розвитку у тих, хто навчається, інтелектуальних здатностей як складової інтелектуального неуречевленого капіталу суспільства. Удосконалено класифікацію видів регіонального освітнього простору з виділенням традиційного, суб'єктного, перехідного, інноваційного, яка враховує основні детермінанти впливу державного управління освітою на його функціонування та розвиток; методичний підхід до оцінки сучасного стану підготовки освітньо-фахового потенціалу в системі вищої регіональної освіти та визначення наявності зв'язку з валовим регіональним продуктом як економічним показником регіону; структуру неуречевленого капіталу відповідно до вимог постіндустріального суспільства виділенням інноваційної складової та утворюючих вміння вчитися протягом життя.
