Основу роботи склали результати обстеження 2293 дітей та підлітків різних регіонів України. Доведено, що поширеність ризикованої алкогольної поведінки серед дитячого контингенту є суттєво більшою, порівняно з наркотичною. Встановлено значне переважання гострої інтоксикації алкоголем над іншими клінічними формами психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання ПАР у дітей і підлітків та визначено, що найбільш ризикованим віком для виникнення отруєння ПАР є 7 - 15 років. Визначені патерни алкогольного поводження у дітей та підлітків, класифіковані їх уявлення вживання ПАР та встановлена їх трансформація з віком. Виявлені та оцінені чинники сприяння набуттю дітьми навичок вживання ПАР. Вивчено мотиви першої спроби та класифіковані біологічні, особистісні і психосоціальні складові мотивостворення вживання ПАР у дітей. Досліджена клінічна феноменологія психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання ПАР у дітей і підлітків: вживання з ризиком шкідливих наслідків (39,5%), зі шкідливими наслідками (22,5%), залежність від ПАР (1%). Вперше встановлено наявність субклінічних психопатологічних проявів у дітей, госпіталізованих з приводу гострого отруєння ПАР, а саме: тривожних (26,1%), змішаних (26,1%), обсесивно-фобічних (18,4%), астено-вегетативних (18,4%) та астенічних (10,8%). Проаналізовані біологічні, психологічні та соціальні складові процесу формування навичок вживання ПАР у дітей та підлітків. Доведено, що біологічні, психологічні, соціальні передумови вживання ПАР є маркерами виникнення та несприятливого прогнозу прогредієнтності вживання ПАР у дітей і підлітків, та визначені їх взаємозв'язки в ґенезі формування досліджуваного феномену. Вищезазначені передумови систематизовані за інтенсивністю впливу й диференційовані як предиспонуючі, сприяючі та підтримуючі, в залежності від шляху отримання першого досвіду вживання ПАР дитиною. Встановлені механізми формування навичок вживання ПАР у дітей та підлітків: родинно-психологічний, соціально-психологічний, психобіологічний. Виявлено, що наявність додаткового психопатологічного підґрунтя вживання ПАР у вигляді станів субклінічної психічної дезадаптації, збільшує інтенсивність впливу біологічних передумов формування навичок вживання ПАР у дітей та підлітків. На основі узагальнення отриманих даних, науково обґрунтовані принципи та розроблена комплексна багаторівнева система профілактики й корекції вживання ПАР у дітей та підлітків, метою якої є формування у них відповідального ставлення до власного здоров'я у профілактичній співпраці з їх батьками та персоналом школи, що базується на навчанні здоровому способу життя на засадах розвитку життєвих навичок, яка складається з заходів інформування, навчання й корекції, містить диференційовані впливи, спрямовані на роботу з дітьми, їх батьками, шкільним персоналом та медичними працівниками, та має відповідні методологічні засади та методичне забезпечення.
