Лазуренко С. І. Психофізіологія моторних установок людини.

У дисертації досліджується проблема психофізіології моторних установок людини. Розкриваються методологічні засади дослідження за допомогою сукупності методів: аналізу, співвіднесення та синтезу таких ключових положень роботи, як: моторні установки в руховій діяльності; готовність людини до психомоторної дії; інформаційно-енергетичний потенціал і можливості підсилювання його зовнішнім і внутрішнім чином; квантово-механічний вплив хвилями резонансних коливань; нормалізація психофізіологічної активності студентів. Удосконалено загальнопсихологічну теорію моторних установок, що виявляється в забезпеченні цілісної готовності здійснювати продуктивну регуляцію рухів і дій людини. Доповнено наявні наукові дані щодо будови і функції моторної установки, можливості вимірювати її точністю відтворення рухів. Дістало подальшого розвитку методичне забезпечення способів відновлення інформаційно-енергетичного потенціалу моторних установок з урахуванням закономірностей адаптаційних процесів. Психофізіологічною особливістю моторних установок людини є функціональна асиметрія парних органів, яка визначає її індивідуальний профіль. Виокремлено новий предмет дослідження - психофізіологічні механізми моторних установок, будова, змінюваність та взаємозв'язок з регуляцією рухів - є достатньо самостійним і новим науковим напрямом, частиною психофізіології рухової активності молодої людини. Доведено пластичність моторних установок, що виражається у здатності підсилюватися, послаблюватися і тривалий час перебувати у "стані очікування". Підсилення функцій моторних установок здійснюється зовнішньо - електромагнітними впливами приладу на м'язову систему людини і внутрішньо - відновленням інформаційно-енергетичного потенціалу нормалізацією її психофізіологічної активності.