Прокопенко В. В. Пайдейя Платона

Об'єкт дослідження – філософія Платона. Мета – розкриття змісту платонівської освітньої філософії, її метафізичного, політичного і педагогічного сенсу, обґрунтування положення про те, що змістовна і виразна сторони платонівських текстів, їх поетика, риторика і драматургія, визначаються пайдейтичним призначенням Corpus Platonicum. Методи дослідження: історико-компаративний, герменевтичний, структурний, група текстологічних методів. Теоретичні результати: розроблений та обґрунтований пайдейтичний підхід до розв'язання Платонівського питання, як у вузькому (організація Corpus Platonicum), так і в широкому (герменевтичне перед-розуміння Платона) сенсі. Пайдейя Платона розглядається також з точки зору її об'єктивної обумовленості розвитком античного виховання і соціально-політичної історії давньогрецького полісу, а також – відносно самої грецької філософії. Аналізується програма виховання філософів, яку Платон викладає в діалозі "Політейя", разом з найбільш відомими інтерпретаціями цього твору. Наукова новизна дослідження полягає в отриманні ряду результатів, які в сукупності дозволяють вирішити важливу теоретичну проблему цілісного розуміння вчення Платона. Результатом проведеного дослідження стало створення теоретичних передумов обґрунтування тези про пайдейтичну функцію філософії як такої, що становить перспективу подальших досліджень в цій галузі. Результати дослідження можуть бути використані для розробки спецкурсів з історії платонізму та історії античної освіти.