Розова К. В. Структурні та функціональні зміни біологічних бар'єрів і мітохондріального апарату легень і серця та їх роль у забезпеченні організму киснем при гіпоксії і стресі

Проведені експериментальні дослідження дозволили отримати нові дані про механізми, які відповідають за зміни морфофункціонального стану тканин легень та серця при гіпоксичних станах різного ґенезу, показати органоспецифічність цих змін і залежність від виду впливу на організм; виявити взаємозв'язки ультраструктури АГБ і вентиляторної функції легень, ГПБ і кровотоку, споживання О2 та морфо- і стереометричних характеристик МХ; дослідити при гіпоксичному впливі на організм in vivo ультраструктурні перебудови в МХ тканин легень і серця; запропонувати ефективний метод корекції порушень, котрі виникають в організмі при різних гіпоксичних станах. Вперше було проведено вивчення взаємозв'язку середніх арифметичної та гармонічної товщин АГБ та ГПБ, які є інтегральними показниками ступеня гідратації тканин, з фізіологічними параметрами, котрі характеризують зовнішнє дихання, кровообіг і газообмін організму. Було встановлено, що у випадку достовірних змін вентиляторної функції легень та швидкості кровотоку, незалежно від їх спрямованості, можна прогнозувати зміни ультраструктури тканин легень та серця. Було проведено кількісну оцінку типів структурних змін МХ в клітинах тканин легень та серця при гіпоксії та стресі. Вперше показано, які морфо- і стереометричні характеристики МХ справляють вплив на споживання О2 тканинами легень та серця, що дає змогу поглибити розуміння механізмів, котрі приймають участь у перебудовах енергетичного метаболізму тканин життєво важливих органів при розвитку гіпоксичних станів і вторинної тканинної гіпоксії. Було виявлено такі ультраструктурні перебудови в МХ тканин легень і серця при гіпоксичній гіпоксії, які можна віднести до компенсаторно-пристосувальної реакції мітохондріального апарату. Отримані результати дозволили сформувати ефективний підхід до усунення змін морфофункціонального стану тканин легень та серця, котрий полягає в екзогенному введенні фосфоліпідів в ліпосомальній формі.