Дисертацію присвячено вивченню психологічних особливостей читання та розуміння літературних творів старшокласниками. Обґрунтовано загальні теоретико-методологічні основи дослідження читання літературних творів як діяльності особистості та засади педагогічного регулювання цього процесу. Розроблено нормативну модель читання та розуміння старшокласниками літературних творів. Виділено компоненти читацької діяльності учнів стосовно художньої літератури (когнітивний, комунікативний, суб'єктно-орієнтований) та розкрито їх зміст. Описано можливості застосування категорії діалогу в аналізі читацької діяльності школярів та виокремлено види діалогізму (субординативний, координативний, особистісно-рефлексивний). Виокремлено психологічні механізми розуміння школярами літературних творів - механізми аперцепції, проекції, ейдетизму, ідентифікації, інтроекції - та обґрунтовано їх зміст. Розроблено методичний інструментарій дослідження розуміння старшокласниками літературних творів. Виділено п'ять аспектів розуміння: репродуктивний, раціонально-логічний, емоційно-оцінний, експресивний та соціо-культурний. Розроблено систему психолого-педагогічних впливів вчителя на старшокласників з метою фасилітації розуміння школярами творів художньої літератури. В роботі доведено, що від характерологічних особливостей особистості, зокрема розвитку її психічної ригідності-флексибільності, залежать способи збагачення ціннісно-смислової сфери особистості. Ригідні старшокласники, читаючи літературні твори, більшою мірою спиратимуться на власний особистісний досвід з метою розуміння текстової інформації, а флексибільні - завдяки розвиненій антиципації, високому рівню саморегуляції, умінню приймати розмірковані рішення, креативності, адекватній мотивації досягнень, а також соціальності, зрілості й духовності. Обґрунтовано значущість врахування вчителем характерологічних якостей старшокласників, зокрема рівня сформованості їх психічної ригідності-флексибільності, для забезпечення продуктивності читацької діяльності школярів.
