Об’єкт дослідження – політика Російської імперії, Української Центральної Ради, проголошеної нею Української Народної Республіки та Української Держави у царині опікування біженцями Першої світової війни. Мета дисертації – дослідження діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, громадського загалу Російської імперії, Української Центральної Ради, Української Держави з урегулювання проблеми біженців Першої світової війни. Методи:: дедукція, індукція, аналіз, синтез, метод аналогії; історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний, хронологічний, хронологічно-проблемний, проблемно-хронологічний, ретроспективний; статистичний, математичний, картографічний. Наукова новизна: на підставі використання широкого та невідомого до цього часу кола джерел здійснено комплексний аналіз діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, громадського загалу Російської імперії, Української Центральної Ради, Української Держави з врегулювання біженства як нового соціального явища, породженого на українських теренах Першою світовою війною; досліджено причини появи біженців, умови та способи їх евакуації, створено їх узагальнюючі статевовіковий, соціо-етнічний портрети; проаналізовано еволюцію нормативної бази соціального захисту біженців упродовж Першої світової війни, трансформації у створенні системи центральних та місцевих органів за доби Російської імперії, Української Центральної Ради та Гетьманату П. Скоропадського; відтворено картину формування різних громадських, благодійних, етнічних, єпархіальних комітетів допомоги біженцям, їх структуру та персональний склад, еволюцію та взаємини із новою українською владою, яка постала після Лютневої революції 1917 р., проаналізовано механізм реевакуації біженців; дослідження дозволяє зробити висновок, що у роки Першої світової війни біженство як нове соціальне явище стало одним із напрямків внутрішньої політики Російської імперії, Української Центральної Ради та Української Держави, частиною тогочасного соціуму, який був готовий його прийняти та надати допомогу й підтримку. Практичне значення: матеріали дисертації можна використати при написанні узагальнюючих праць з історії України, всесвітньої історії, при викладанні спецкурсів з проблематики міграційних процесів та прав людини у середній та вищій школах, для написання робіт краєзнавчого характеру. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти.
