Божок Г. А. Кріоконсервування та індукція толерантності як фактори впливу на структурно-функціональну збереженість ендокринних тканин за умов трансплантації.

Об'єкт дослідження- вплив кріоконсервування та індукції донор-специфічної толерантності на структурно-функціональну збереженість фрагментів тканин ендокринних залоз (щитовидної залози, сім'яників, наднирників, яєчників) при трансплантації експериментальним тваринам, а також на експресію імунних протеасом і вміст регуляторних Т-лімфоцитів CD4+CD25+Foxp3+ у реципієнтів. Мета - вивчити вплив кріоконсервування та індукції донор-специфічної толерантності на структурно-функціональну збереженість трансплантатів тканин ендокринних залоз, а також визначити біологічні маркери трансплантаційної толерантності у реципієнтів. Методи дослідження - кріоконсервування, культивування, трансплантація, радіоімунологічний метод, проточна цитофлуориметрія, спектрофотометрія, світлова та флуоресцентна мікроскопія, гістологічний аналіз, морфометричний аналіз, імуногістохімічний аналіз, вестерн-блотінг, статистичний аналіз результатів. Вперше встановлено ефективність використання кріоконсервування та індукції донор-специфічної толерантності для досягнення високої структурно-функціональної збереженості тканин ендокринних залоз після трансплантації, а також запропоновано показник експресії субодиниць імунопротеасом LMP2/LMP7 в якості біологічного маркеру трансплантаційної толерантності.