Об'єктом дослідження є процес забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах глобалізаційного розвитку. Мета дослідження: розвиток наукових засад й обґрунтування теоретико-методологічних підходів щодо формування системи забезпечення національної продовольчої безпеки в умовах поглиблення світових інтеграційних процесів. Методи дослідження: аналіз і синтез, історичний, монографічний, дедукції, спостереження і порівняння, ряди динаміки, статистичні групування, кореляційно-регресійний аналіз, екстраполяція, гіпотеза та припущення, формалізація, математичний, нормативний, системний підхід. Теоретичні і практичні результати: удосконалено визначення поняття "національна продовольча безпека України", в якому запропоновано врахування нових чинників; набір умов, які характеризують глобальний зерновий ринок у частині визначення впливу на нього найбільших країн-імпортерів, зокрема, їх здатності створювати внутрішні продовольчі дефіцити в країнах нетто-експортерах, що дозволить заздалегідь виявляти потенційні загрози національній продовольчій безпеці та розробляти заходи щодо нейтралізації таких викликів; дістали подальшого розвитку наукові підходи до формування прогнозних балансів виробництва і використання окремих видів продовольства через уточнення методики складання річних балансів окремих видів продовольчої продукції та врахування обсягів агропродовольчої пропозиції, визначених у "Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року". Новітність впроваджуваного: розроблено теоретичний підхід щодо легітимізації права уряду на посилення перерозподільних функцій в продовольчому секторі національної економіки, який базується на врахуванні таких умов: визнання продовольчої небезпеки природною вадою ринку; перетворення продовольчих ресурсів на інструмент політичного тиску; необхідність дотримання міжнародного права людини на їжу; монопольна влада ТНК на світовому продовольчому ринку; трансформаційний характер національної економіки та ін.; розроблено концептуальні засади забезпечення національної продовольчої безпеки, які враховують взаємодію не лише традиційних, але й нових факторів ризику внутрішнього і зовнішнього соціально-економічного середовища. Ступінь впровадження: результати прийнято до використання Міністерством аграрної політики та продовольства України, Головним управлінням агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації, Асоціацією Виробників Молока, Уманським національним університетом садівництва. Сфера використання - економіка сільського господарства і АПК.
