Венгерська В. О. Українські проекти та націотворення в імперіях Романових та Габсбургів: ідеї, концепції, практики (кінець ХVІІІ - початок ХХ століття).

Дисертація присвячена дослідженню процесу націотворення, який став визначальною рисою ХІХ ст. - початку ХХ ст. В період з кінця ХVІІІ до середини ХІХ ст. були окреслені та артикульовані нові ідеї, що визначили зміст суспільних та політичних течій, концепцій, які мали безпосередній вплив на формування національних "проектів". На їх розвиток в умовах імперій Романових та Габсбургів. помітний вплив мала участь цих держав у ліквідації Речі Посполитої, політичні та культурні традиції якої позначилися на переважній більшості процесів, що відбувалися протягом "довгого" ХІХ століття. Розвиток націоналізмів, активізація національних рухів поступово підводили до творення суто модерного явища - нації. Націотворчі тенденції безпосередньо пов'язані із державотворчими прагненнями, що і стало однією із головних причин руйнації імперій в результаті Першої світової війни. Особлива роль в структуруванні та ідейно-змістовому наповненні "проектів" належала інтелектуалам, які почали мислити національно. Саме вони стали тією силою в умовах Центрально-Східної Європи, яка спираючись на ними ж вибудувані елементи конструкції - історико-міфологічні, наукові, загальнокультурні, мовні, літературні, та врешті, політичні, спробували концептуально обґрунтувати правомірність творення нових "уявлюваних спільнот". Завдяки їх зусиллям з кінця ХІХ ст. найбільша соціальна верства тогочасних суспільств - селянство поступово починає ідентифікувати себе, використовуючи національні категорії.