Об'єкт дослідження - процеси управління стійким розвитком ІАВЕС. Методи дослідження - принципи системного аналізу, систематизації і теоретичного узагальнення; діалектичний метод і метод логічного узагальнення, методи гносеологічного аналізу; системний підхід та структурно-функціональний аналіз; методи багатомірного статистичного аналізу, порівняння, методи економічного та фінансового аналізу, збалансована система показників; методи порівняльного аналізу; методи багатовекторного диференціального обчислювання; методи інтегрованої логістики, теорії; теорія ігор, методи бюджетування, економіко-математичного моделювання; методи прогнозування та якісного аналізу, рейтингового оцінювання; методи техніко-економічного аналізу та екологічного моніторингу; програмно-цільовий підхід; методи проектування інформаційних систем, контролінгу та реінжинірингу. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що наукові розробки та пропозиції дисертаційної роботи доведені до рівня теоретико-методологічних узагальнень, наукових положень, методичних і практичних рекомендацій щодо управління стійким розвитком ІАВЕС в економіці України на всіх рівнях господарювання. Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному вирішенні важливої науково-практичної проблеми - обґрунтування методологічних і методичних засад управління стійким розвитком ІАВЕС, які в комплексі дають змогу забезпечити підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки. Вперше розроблено концепцію управління стійким розвитком ІАВЕС; розроблено методичний підхід до управління стійким розвитком ІАВЕС на основі ідентифікації компонент стійкого розвитку господарських структур (економічній, соціальній, технологічній і екологічній компонентах); розроблено модель розвитку та ресурсного забезпечення ІАВЕС. Удосконалено механізм управління соціально-трудовими ресурсами ІАВЕС; механізм управління технологічними ресурсами ІАВЕС; механізм управління фінансовими ресурсами ІАВЕС; методи оцінки ефективності використання природних ресурсів ІАВЕС. Дістали подальшого розвитку понятійно-категоріальний апарат шляхом визначення понять "інноваційно-активна виробничо-економічна система" - це крупні суб'єкти господарювання реального сектору економіки, які володіють могутнім власним фінансовим, соціальним, технологічним і науково-дослідним потенціалом, що базується на прогресивних технологіях, функціонують на принципах самоорганізації і конкуренції в рамках повного відтворювального циклу; "управління стійким розвитком ІАВЕС" - процес трансформацій глобальних і національних устроїв на підставі збалансування економічної, соціальної, технологічної і екологічної складових; методичний підхід до формування системи аналітичних індикаторів реалізації парадигми стійкого розвитку ІАВЕС реального сектору національної економіки; інструменти діагностики стійкості ІАВЕС; організаційно-інформаційне забезпечення процесів управління стійким розвитком ІАВЕС; напрями державної підтримки стійкого розвитку національної економіки; використання програмно-цільового підходу до управління стійким розвитком ІАВЕС.
