Карамзіна Л. А. Психофізіологічне моделювання слухо-мовної комунікації людини

Дисертація присвячена визначенню слухо-мовної комунікації людини як єдиної комунікативної структури. За допомогою розробленої психофізіологічної моделі встановлено комунікативний ресурс людини, яка є частиною комунікативного простору. Показана цінність дослідження відповідних суб'єктивних і об'єктивних психофізіологічних реакцій, шляхом використання системного підходу, що досі не застосовувалось при патології слуху. Завдяки впровадженню психофізіологічної моделі з'явилась можливість достовірно виявляти приховані для традиційної вимірювальної моделі відповідні реакції слухо-мовної системи і документувати наявність порушень; доведено, що стовбуромозкові структури є прозорими для визначення дефектів сприйняття мови; з'ясовано, що на розбірливість мови не впливає, яка її частина подана для прослуховування, а впливає тільки функціональний стан провідникових шляхів слухо-мовної системи. Поліпшити слухо-мовну комунікацію можливо не тільки слухокоректуючими засобами, але й в режимі електричної стимуляції слухової системи. За допомогою даної психофізіологічної моделі замикається комунікативний цикл "звук - слух - мозок - комунікативна дія".