Гальчук О. В. Художня трансформація античності в українській поезії 1920-1930-х років: типологічні моделі.

Дисертаційна робота є першим системно-аналітичним дослідженням української поезії 1920-1930-х років в аспекті художньої рецепції і трансформації в ній античного тексту. Завдяки уточненню поняттєво-термінологічної матриці й застосуванню комплексу методів, а особливо порівняльної інтерпретації та гіпотетичного коментаря проаналізовано лірику поетів, чия творчість є знаковою для різних напрямів і стилів доби зрілого модернізму загалом і для модерністського етапу розвитку української античності зокрема. Визначено такі моделі художньої трансформації античного тексту, як символістська, неокласична (з інваріантами прочитання античності крізь призму естетикологічного та історіософського проблемного комплексу) і неоромантична (з футуристичним й експресіоністським акцентами).