Попов В. Ж. Повсякденне життя мешканців промислово розвинутих регіонів України у період національно-демократичної революції 1917-1920 рр.

У дисертації на основі широкого кола джерел розглядаються питання, пов'язані з реалізацією повсякденних потреб міським та сільським населенням окремих регіонів України. Актуальність цієї теми полягає в необхідності вивчення організаційного потенціалу суспільства загалом і його окремих представників зокрема, при свідомому або об'єктивному зниженні регулювальної ролі держави в економіці й соціальній політиці. Як головні елементи повсякденності, аналізуються форми та методи забезпечення міських мешканців продовольством і споживчими товарами, їхні побутові умови, стан освітньої, медичної, соціальної сфери. У результаті виникла можливість оцінити на основі історичних фактів здатність громадян і їхніх об'єднань самостійно забезпечити себе матеріальними благами. Розглянуто варіанти повсякденної поведінки, визначено залежність вибору моделі поведінки від соціального статусу громадян, здійснено спробу охарактеризувати здібність соціальних груп і окремих індивідів до виживання. У відносинах влади і суспільства головну увагу надано специфіці управління в кризових умовах. Таке явище, як створення самоохорони, що відбувалося в різних районах України в роки революції і громадянської війни 1917-1920 рр., слугує яскравим доказом здатності суспільства до самоорганізації. Географічно робота охоплює східні, південні й центральні райони України періоду національно-демократичної революції. Вибір пояснюється відносним переважанням у цих регіонах міського населення, спосіб життя якого передбачає значну залежність від соціально-економічного стану держави. Хронологічно дисертація охоплює період із 1917 до 1920 р., тобто із початку революції до остаточного встановлення в Україні радянської влади. Вибраний часовий відрізок дозволив розглянути особливості повсякденного життя на фоні основних подій революції і громадянської війни.