Шухтін В. В. Патогенетичне обґрунтування підвищення ефективності лікування патології шкіри у ВІЛ-інфікованих

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0514U000571

Здобувач

Спеціальність

  • 14.03.04 - Патологічна фізіологія

01-10-2014

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.03

Анотація

Дисертаційна робота присвячена вивченню основних ланок патогенезу ураження шкіри у ВІЛ-інфікованих пацієнтів в стадії СНІДу на основі вивчення імунодефіциту і ролі дисбіозу. Встановлено, що у хворих на СНІД ураження шкіри і слизових оболонок спостерігаються більш ніж в 80 % випадків, особливо на ІІІ (32,52 %) і ІV (66,4 %) стадії ВІЛ-інфекції з однаковою частотою у чоловіків і жінок, частіше у віці 30-40 років. У структурі захворюваності шкіри найбільш часто зустрічається кандидоз слизової рота, стравоходу (82,26 %), кандидоз внутрішніх органів (13,71 %), орофарінгеальний кандидоз (11,83 %), хронічна герпетична інфекція (33,87 %), ВЕБ-інфекція (15,05 %), ТОХО-інфекція (24,73 %), СМV-інфекція (32,53 %), мікоз гладенької шкіри (2,96 %), Саркома Капоші (2,45 %), оніхомікоз кистей рук (2,15 %). Поразки шкіри знаходяться в залежності від ступеня пригнічення імунітету: при зниженні кількості CD4 Т-лімфоцитів менше 200 мкл-1 збільшується частота і важкість захворюваності шкіри у хворих на СНІД. У хворих на СНІД при морфологічних дослідженнях в ділянках неушкодженої шкіри виявлено ряд особливостей їх будови. У власне шкірі відзначається порушення чергування ділянок з упорядкованим (сітчастим) розташуванням пучків фіброзних і м'язових волокон і ділянок. Характерним є лімфоїдна інфільтрація і порушення мікроциркуляції. У розвитку захворювань шкіри у ВІЛ-інфікованих пацієнтів визначальну роль в етіології має їх причина, а умови, що складаються в ступені зменшення імунного захисту організму внаслідок зниження кількості CD4 Т-лімфоцитів, як основної ланки патогенезу, з подальшою участю вторинних патогенетичних ланок, серед яких важливу роль відіграють явища дисбіозу. На підставі чого обґрунтовано новий напрямок в удосконаленні лікування дерматологічної патології у хворих на СНІД на основі доповнення антиретровірусної терапії заходами щодо корекції дисбіозу пребіотиками, що містить біофлавоноїд кверцетин, поліфруктозід інулін, цитрат кальцію.

Файли

Схожі дисертації