Лисенко В. П. Наукові основи керування електротехнічними комплексами для виробництва сільськогосподарської продукції.

Дисертацію присвячено розв’язанню науково-прикладної проблеми, яка полягає в розробці наукових основ керування електротехнічними комплексами для підвищення енергоефективності, ресурсозбереження та продуктивності, базуючись на особливостях динаміки природних збурень та станів складних біологічних об’єктів. За результатами досліджень встановлено, що традиційні системи стабілізації не враховують стани, в яких перебувають біологічні об’єкти під дією природних і керуючих збурень, що призводить до підвищення енергоспоживання і, як наслідок, до зниження рентабельності виробництва. На основі виконаних теоретичних і експериментальних досліджень встановлено стани, в яких перебувають біологічні об’єкти, та побудовано математичні моделі переходів цих об’єктів із одного стану в інший, що дало можливість використовувати результати для розрахунку стратегій керування електротехнічними комплексами. Із використанням теорій випадкових процесів та нейронних мереж проаналізовано природні збурення та визначено їх класи, що дозволило прогнозувати ці збурення із достатньою для використання в системах автоматизації точністю. Побудовано математичні моделі виробництв із біологічними об’єктами і на їх основі сформовано оптимальні стратегії керування електротехнічними комплексами з використанням невизначених множників Лагранжа. Використання теорії ігор та статистичних рішень дало можливість формувати стратегію керування електротехнічним комплексом з урахуванням особливостей природних збурень, природних станів біологічного об’єкта, що забезпечило максимізацію прибутку виробництва, а застосування коефіцієнта рентабельності основних фондів як критерію ефективності функціонування систем – вибрати структуру електротехнічного комплексу. Виконані експериментальні дослідження й економічні розрахунки підтвердили економічну ефективність впровадження систем керування електротехнічними комплексами на птахофабриках і спорудах закритого ґрунту та достовірність теоретичних положень.