Бабенко Л. Л. Органи державної безпеки у структурі взаємовідносин держави і православної церкви в радянській Україні (1918 – середина 1950-х рр.)

Об’єкт дослідження: державно-церковні відносини в період 1918 – середини 1950-х рр. у радянській Україні як складний комплекс взаємодії об’єктивних і суб’єктивних чинників, детермінованих антирелігійною стратегією комуністичної влади. Мета дисертації: здійснити комплексний аналіз формування силової моделі створення безрелігійного суспільства, умотивованої засадами партійно-державної політики СРСР і УСРР–УРСР та зреалізованої з позицій інформаційно-аналітичних, оперативно-агентурних, репресивних, профілактичних технологій органів державної безпеки упродовж 1918 – середини 1950-х рр. Методи: історичний, логічний, аналітико-синтетичний, проблемно-тематичний, компаративістський, історико-генетичний; періодизації, проблемно-хронологічний, історико-типологічний, історико-системний, історичної реконструкції, актуалізації. Наукова новизна: уперше здійснено комплексне дослідження методів діяльності органів державної безпеки в контексті взаємовідносин держави і Православної церкви в радянській Україні упродовж 1918 – середини 1950-х рр.; уперше сфокусована увага на висвітленні політично детермінованої еволюції агентурно-оперативних, інформаційно-аналітичних, репресивних, профілактичних функцій органів держбезпеки в антирелігійній стратегії та запропоновано її періодизацію; уперше проаналізовані невідомі раніше аспекти тактики розколів Православної церкви і тактичні прийоми розкладення традиційних та новоутворених течій: тихонівців, обновленців, «Живої церкви», БОПУПАЦ, УАПЦ, ДХЦ; уперше проаналізовано вирішальну роль керівництва вищої і середньої ланок НКДБ–МДБ спільно з ієрархією РПЦ у підготовці та проведенні Львівського собору; розкрито механізм мінімізації впливу РПЦ на суспільство та її інтегрування в державну політику ліквідації інших конфесій. Практичне значення дослідження визначають його науково-теоретичні висновки, концептуальні підходи, внесок авторки в історіографію; матеріали дисертації можуть бути використані в наукових дослідженнях міждисциплінарного характеру, навчальному процесі у вищих навчальних закладах, роботі органів державної влади і місцевого самоврядування. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти, органи державної влади та місцевого самоврядування.