Тимошенко Ю. О. Історичні умови та специфіка розвитку спорту й фізичного виховання в радянській Україні в 20-40-ві роки ХХ ст.

У дисертації комплексно досліджуються особливості культивації рухової активності населенням підрадянської України усередині ХХ ст. З'ясовано, що колективізм у фізичній культурі 20-40-х років ставав одним із засобів "пролетаризації" суспільства, точніше - його люмпенізації, коли існування більшості членів суспільства узалежнювалося від влади. Фізичне виховання і спорт було перетворено на одну із спонукальних сил означеної пролетаризації. Обґрунтовано концепцію проведення відвертої мілітаризації фізкультурно-спортивної сфери, за якої влада вкладала власні смисли в організовану рухову активність і та сприймалася вже не як засіб виховання здорового пролетаріату (попри такі гасла), а як мобілізаційний ресурс, спосіб підвищення військової підготовки населення. Акцентовано увагу на фактах, що засвідчили прагнення радянського керівництва використати спорт як один із складників боротьби за європейський пролетаріат, засіб популяризації комуністичних ідей.