Волощук М. М. «Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міґрації

Об'єкт: русько-угорські середньовічні зв’язки, що зумовили оселення в Угорщині прозваних місцевими латиномовними документами у «руський» спосіб окремих осіб та громад, заклали характерну топонімію. Мета: аналіз означених документами «руссю» людей і колективів Угорщини, їхніх біограм, а саме сімейного статусу, суспільного значення і становища в ієрархії сусідньої держави, господарських статків, участі в житті керівних династій. Методи: аналітичний, логічний, систематизації (класифікації), спеціально-історичні: ретроспекції, періодизації, порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний. Результати: уперше автором виявлено і введено в науковий обіг досі не відомі широкому загалові угорські акти, які описують проживання«русі» в Угорському королівстві окреслених хронологічних меж, синхронізовано звістки літописів та актів канцелярії Романовичів зі свідченнями угорських джерел при написанні біограм окремих осіб, виокремлено десятки нових осіб та колективів, означених у володіннях Арпадів і Анжу«руссю», «прозваними Руськими», встановлено, що згадані актами«Rutheni» могли бути поселенцями ХІ–XIV ст., які в силу різних причин опинилися в Угорщині й ідентифікувалися там звичним усталеним канцеляристами чином, написано біограми більшості встановлених осіб, реконструйовано їхні генеалогії, з’ясовано місце «руських» поселенців у внутрішньополітичному житті Угорського королівства, господарському розвитку, міжстанових і міждинастичних зв’язках угорських королів, зокрема – з князівськими родинами Русі. Сфера використання: для фахівців з історії етнічних меншин в Україні та за кордоном, які вивчають економічне та громадсько-культурне співробітництво України з країнами Центральної та Західної Європи, сприяють розширенню й поглибленню зв’язків України зі своїми сусідами та її європейському вибору на сучасному етапі.